Заступився за дівчину і був висланий у Сибір: родинна історія післявоєнного часу

05 Серпня 2023, 17:35

3411

«Ти не чекай мене, виходь заміж. 25 років не дочекаєшся…» – такий останній лист отримала Марія від Петра, якого виселяли до Сибіру.

Романтична історія Марії та Петра розпочалася в 40-х роках у селі Світязькі Смоляри на Шаччині, тоді Волинь вже звільнили від німецьких окупантів.

«Погнали німцюв вже туді», – як кажуть про той час старші люди.

Молодь почала збиратися на вечорниці, де й завʼязалися стосунки Петра та Марії.

Скоро дівчина погодилася вийти заміж за Петра, проте мати нареченого була категорично проти шлюбу.

«Відслужу в армії і тоді одружимося, - пообіцяв хлопець. - Зараз не можу привести тебе до своєї матері. Як і не має куди йти в прийми до твоєї…»

Тоді ж вподобав собі Марію й Степан. Хлопець важкої вдачі чіплявся до дівчини, часом аж надокучав занадто наполегливими залицяннями.

Тому, Петро вирішив заступитися за свою кохану.

Читайте також: Парові пампушки: рецепт давньої традиційної страви на Василя від світязянки

Якось він викликав Степана на чоловічу розмову, де й пригрозив, що застрелить, якщо той не припинить свої домагання.

Аби помститися, Степан написав брехливу доповідну в комендатуру, що ніби-то Петро повʼязаний з УПА.

Петру дали 24 години, аби він виселився з рідного краю до Сибіру на 25 років.

Тоді хлопець і написав коханій лист, щоб не чекала.

… Через деякий час Марія вийшла заміж за Івана, народила сина і, якось в магазині, зустріла Петра. Розмови, крім незграбних запитань про справи, не вийшло.

P.S. Марія – моя бабуся (на фото справа).І це реальна історія, до якої причетна уже і я. Ну і ви всі, хто дочитали до кінця.

Деякі деталі та імена вигадані, оскільки не збереглися в памʼяті. Також на фото інші люди не мають стосунку до історії.

Читайте також: Гула велика машинерія – як працював швейний цех Шацького промислового комбінату