Історія села Пулемець: Пулемец. Пулеміч. Полмо – Частина І

04 Лютого 2017, 17:00
6707

Одним з найдавніший населених пунктів нашого району є село Пулемець, яке цього року буде відзначати незвичайну дату - 555-ту річницю першої писемної згадки, що датується в документах 1462 року. Тож пропонуємо вашій увазі історію села Пулемець від найдавніших часів до наших днів, матеріали до якої зібрали та написали жителі села – подружжя Матвіюків.

Проте проведені волинськими археологами розкопки у 2011-2012 роках на південно-східній околиці села Пулемець (ур. Дубське) дають підстави вважати, що ця територія була заселена людьми кілька тисяч років тому. Виявлено тут кремінні знаряддя доби неоліту, досить цікавими є знахідки, що датуються кінцем ХІІІ-ХІVст. (уламки керамічного посуду, 2 срібні персні, монети, наконечник стріли). Це дає підстави вважати, що в період Київської Русі та Волинсько-Гальцької держави тут вже знаходилось чимале поселення. Проте назву села знаходимо в податкових реєстрах Красниченських землевласників Гурковичів. Тут вона написана по-різному: Полемец, Пулеміч. Пізніше власниками села стали Ясеньські, а з 1504 р. – Мангушевські (Уханські).


 

У 1544 р. згадується також с.Воля Пулемецька, але в пізніших документах відомості про нього відсутні. Походження назви села остаточно не вияснено. Очевидно, що існує якийсь зв’язок між назвами двох сіл, які розміщені на протилежних берегах Пулемецького озера, тобто Пулемцем і Пульмом. До речі, в документах ХV-XVІІІ ст. ці назви пишуться трохи по-іншому: Полемец і Полмо. То чи не «полем» слід пояснювати цю давню назву? Чи не стосується вона тих давніх часів, коли людина вогнем і сокирою виборювала своє право на існування, виборювала дороге хліборобське поле в непокірної країни слов’янського дерева і драговини, яким було тодішнє Полісся. Існує також легенда про те, що назви обох сіл виникли при поділі земельних володінь між двома братами: Полмо (тобто половина моя), а інша половина – Емця (звідси Пулемець).

У ІІ половині XІVст. велась жорстока боротьба між литовськими і польськими феодалами за землі Волинського Полісся, яку програють литовці. Розпочинається польська експансія. В цей час з’являється документ, в якому вперше згадується назва озера Пулемець: це жалувана грамота польського короля Владислава Ягайла Олехну Дмитровичу на маєтки Угровськ, Полмо і Піщу, де визначені межі сіл Сабібор і Польмо. Цей документ датується 1414 роком.

Що ж стосується Пулемця, то тут з ХVст. Міцно укоренилися польські вельможі. Власники села часто мінялися і воно переходило з рук в руки. В 1462 році воно є власністю красниченських Гурковичів, пізніше Ясеньських,  а від 1504 року належало Магнушевським (Уханським). Далі село якимось чином стало власністю Володавських ксьондзів паулінів, а згодом це помістя перетворене в казенне відомство. Десь на початку ХVІІІ ст. ці казенні землі були роздроблені між поміщиками Ейсмонтами, Клубуковськими, Мілошевськими, Хржановськими.

З тих пір ці давні шляхетські родини постійно пред’являли претензії один до одного і перерозподіл володінь вже не припинявся аж до І Світової війни. За кількістю дворянських гнізд Пулемець в окрузі займав перше місце. Важко знайти пояснення тому, яким чином вони з’явилися в цьому глухому поліському закутку, але незаперечним є той факт, що саме вони у великій мірі визначали долю і зміст життя більшості жителів села протягом більш ніж двох століть.

Продовження буде.

 

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024
20:39