Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Звіздини замість хрестин: шачанка розповіла, як у радянський час святкували народження дитини

13:40 15.03.2021
3365

У 60-х роках минулого століття розробка нової обрядовості та традицій задля витіснення релігії була одним із пріоритетних завдань Радянської влади.

Про це пише газета «Шацький край».

Цьому присвячували пленуми і резолюції, створювали спеціальні комітети та інститути, готували ціле покоління кадрів, що займалося даним питанням. Особлива увага спрямовувалася саме на створення безрелігійної альтернативи обряду хрещення, що мала б символізувати входження вже не в християнський, а в радянський світ.

Про те, як відбулася перша урочиста реєстрація новонародженої дитини у селищі Шацьк, я дізналася з розповіді Тамари Володимирівни Мазурок, психологині опорного закладу НВК «ЗОШ I-III ст.- гімназія» смт Шацьк, та матеріалів сімейного архіву жінки. Адже саме її появу на світ місцеве керівництво вперш відзначило як велику подію, яку називали «звіздинами». Батькам немовляти вручали іменну зірочку та акт про народження, що мало символічне значення (звідси й походить назва).


Тато пані Тамари, Володимир Микитович Цекот, на той час працював шофером у Шацькій «Сільгосптехніці», а мама, Євдокія Севастянівна, завідувачкою продовольчого магазину №2. Коли жінка у 1964 році народила першу доньку влада вже заборонила релігійний обряд хрещення та ввела громадську реєстрацію. Тому найрадіснішу подію життя довелося розділити з чималою кількість жителів селища, представниками влади та засобів масової інформації. Аби ви, дорогі читачі, змогли більш яскраво уявити атмосферу цього дійства, цитую рядки статті тогочасного друкованого районного видання :

«Мелодія маршу лине над Шацьком. Люди в святковому вбранні, з квітами в руках, наодинці і групами поспішають до Будинку культури, щоб в урочистій обстановці відзначити звіздини доньки молодого подружжя Євдокії Севастянівни та Володимира Микитовича Цекотів. У Будинку культури та біля нього повно людей. Молоді батьки несуть новонароджену. Ще на вулиці їх хлібом-сіллю зустрічають почесні батьки Любов Іванівна Редько та Микола Севастянович Купира. Оркестр грає туш. Всі разом прямують до залу. Настає найурочистіша хвилина. Голова селищної Ради Анастасія Свиридівна Бас заповнює посвідчення про народження доньки Цекотів і пам’ятку та щиро поздоровляє рідних і почесних батьків, а також усіх присутніх з радісною подією. Зичить Тамарочці довгих років життя та доброго здоров’я».


Почесні батьки пообіцяли завжди бути поруч з дівчинкою та допомагати рідним виховувати її чесною та активною громадянкою. Закінчилася урочиста церемонія врученням подарунків. І ще одним, не менш піднесеним та важливим моментом заходу, було висадження тополі у парку поблизу озера Люцимер. У той момент з вуст присутніх линули слова: «Рости щасливою, Тамарочко! Рости такою стрункою, як ця тополя».


Таким чином офіційно декларувалося, що народження нової людини є важливим не тільки для родини, але й для всього суспільства. Церемонія пов’язувала батьків, родичів і близьких друзів з офіційною системою. Але як би на даний час не оцінювали це явище, позитивно чи негативно, для Тамари Мазурок воно було та залишиться найважливішим та найзворушливішим моментом життя її родини.

«– Я чудово пам’ятаю, як разом з татом не раз відвідували наше дерево. І для мене, малої дівчинки, воно здавалася дуже великим. Згодом я почала розуміти, як це приємно, коли на честь твого дня народження садять тополю і вона росте разом із тобою. Шкода, що її давно вже немає. Дерево зрізали під час благоустрою території парку, – ділиться спогадами на завершення нашої розмови пані Тамара.»

Людмила МАКСИМЧУК




Коментарі
Загрузка...
14 квітня
Сьогодні
Вчора
12.04.2021
11.04.2021
10.04.2021
09.04.2021