«М’яч — це її мова»: історія юної футболістки з Шацька, яка вже підкорює Україну

Ірина Хвисючик

Автор(ка)

07 Травня 2025, 14:40

2078

Команда «Шахтар», місто Шептицький, Марія – перша зліва

Коли інші діти лише вчилися тримати м’яч, Марія Музичук із Шацька вже грала у футбол з хлопцями на рівних. Їй сьогодні 13, вона навчається в 6 класі Шацького ліцею. Скромна, не надто балакуча, але рішуча та цілеспрямована — така вона і в житті, і на футбольному полі.

Про це пише Район.Шацьк.

Марія почала грати у футбол ще у 2 класі. До спортивної школи вона прийшла разом зі старшим братом, третьокласником Сергієм. І хоча тоді вона була єдиною дівчинкою серед хлопців, це не зупинило її — навпаки, загартувало. Першим тренером Марії став Сергій Стаднік. Саме він помітив у дівчинці справжній бійцівський характер. Спортсменка з вдячністю говорить про свого першого тренера Сергія Вікторовича, який підтримував її на початку шляху і досі залишається поруч, допомагаючи розвиватися.

На одних зі змагань Марію побачив тренер із Володимира й запропонував їй серйозніше займатися футболом та футзалом. Так розпочалася її історія у великому футболі.

Читайте також: Мельниківська футболістка із не уявляє життя без спорту

Сьогодні Марія виступає у складі команди «Шахтар» (місто Шептицький, Львівська область), де грають дівчата 2012–2013 року народження. Її позиція — правий півзахисник, і на цьому фланзі вона почувається як риба у воді.

З осені 2024 року вона брала участь у Чемпіонаті України з футзалу серед дівочих команд, де за перемогу боролися 41 команда з усієї країни. Після двох етапів напруженої боротьби команда Марії вийшла у вищу лігу, серед восьми найсильніших. Фінальний етап відбувався 24–26 квітня 2025 року в місті Городенка. Разом із командами з Одеси, Рівненщини, Полтави, Херсона, Житомирської та Черкаської областей команда «Шахтар» здобула почесне третє місце.

Читайте також: У Шацьку пройшов третій тур чемпіонату громади з мініфутболу

Успіх Марії — це також результат підтримки її родини. Найстарший брат Юрій — прикордонник, який сьогодні боронить кордони держави на сході. Саме з ним і починались перші дворові матчі, де з м’ячем знайомилася майбутня спортсменка. Сергій, брат з яким прийшла у спортшколу, також грав у футбол, але нині через стан здоров’я мусив зробити паузу. Вся родина підтримує Марію, особливо мама Надія.

«Хоче грати – нехай іде. Нехай займається. Це її справа», – каже мама.

Сьогодні Марія мріє пов’язати життя зі спортом, хоча ще не визначилася, в якому напрямку саме. Її вже помічають тренери з інших міст, навіть зі столиці. Але поки що вона вдома, у Шацьку, де почався її шлях. Та щовихідних їздить на змагання разом зі своєю командою з Львівщини.

Читайте також: Шацькі дзюдоїсти успішно виступили на міжнародному турнірі в Словаччині

Марія не багато говорить. Її найкращі слова — це точний пас, впевнений дриблінг, гарна гра. Вона просто хоче грати. І цього достатньо, аби вірити в її велике майбутнє.