«Не може бути «позиції партії» в Шацькій громаді», – секретар Шацької селищної ради Богдан Тимошук. ЕКСКЛЮЗИВНЕ ІНТЕРВ'Ю. Частина 2
Попри війну, у Шацькій селищній раді знаходять час для політики. Тут - все, як «книжка пише»: фракції (цілих шість), опозиція, провладна більшість, суперечки, блокування питань… Частина мешканців громади навіть переконана, що така колотнеча стала однією з причин, чому у лютому селищний голова Сергій Карпук «гримнув дверима» – пішов служити у ЗСУ.
Про це і не тільки –читайте у другій частині інтерв’ю видання Район.Шацьк з виконувачем обов’язків селищного голови, секретарем ради Богданом Тимошуком
Першу частину інтерв’ю читайте тут: «Рішення Карпука для мене було шоком», – секретар Шацької селищної ради Богдан Тимошук. ЕКСКЛЮЗИВНЕ ІНТЕРВ'Ю. Частина 1
Ви згадали, що досі постійно перебуваєте на звязку з Сергієм Карпуком, він досі долучається до життя громади. Розкажіть детальніше, як саме?
Є деякі складні моменти, які нам важко даються… Домовленості і на рівні області, і на рівні Києва, міністерств, народних депутатів… Радимося з ним, він підказує, включається в процес.
Зокрема в процес бюджету, допомагає з платниками податків комунікувати, з ЛНТУ, ВНУ імені Лесі Українки – Сергій Вікторович напрацював ці відносини з ректорами, і я його прошу, щоб він долучався до комунікацій з ними.
Ситуація, коли голова громади йде в ЗСУ – дуже рідкісна, якщо не унікальна. Хочеться про це поговорити детальніше. Наскільки це для вас і ваших колег було несподівано? Чи може він радився з вами перед тим, як іти? І що ви знаєте про причину такого рішення Сергія Карпука?
Я дізнався ще за місяць до того, як він це озвучив публічно. З команди я перший це почув.
Був кінець робочого дня, ми в його кабінеті звично обговорювали плани на наступний день, І тут він каже: «Закрий двері». Я закрив. «Сідай. Дивись: це, що ти озвучив – будеш робити вже сам. Бо я прийняв таке рішення. Знає поки що тільки сім'я, і от кажу тобі».
Тому справді це стало для мене шоком. Але він каже: то ж ти знаєш всі процеси, всю роботу, яку ми запланували. Ти справишся, та й я буду допомагати.
Я звісно, казав: можливо ще передумаєш? Ні,– каже –, я рішення прийняв, це не обговорюється. Я його обдумав.
Припускаю, він вирішив йти ще в кінці 2023 року
(від редакції: про своє рішення йти в ЗСУ Карпук оголосив 7 лютого 2024 року ).
Читайте також: Шацький селищний голова Сергій Карпук йде служити в ЗСУ
Коли дізнався колектив – люди теж були шоковані. Але ми включилися, та й я пояснив: Сергій Вікторович нікуди ж не пішов, він на місці.
Тобто Сергій Карпук не на фронті?
Він проходить службу в 6-му прикордонному загоні, у Луцьку. І він, до речі, прикордонникам дуже корисний. Я багато чого не можу озвучувати, але він дуже багато затягує фінансового ресурсу для прикордонного загону своїми уміннями, знаннями. Військові завдяки цьому закуповують обладнання і інші потрібні для оборони речі.
І все ж цікаво почути про причину його такого радикального рішення– кидати ДУЖЕ відповідальну посаду очільника громади? Він вам щось говорив про причину рішення?
Ну чогось такого, що мовляв «є якась ситуація, і щоб цю ситуацію не поглиблювати – я піду» « такого не було. Просто: бац! і як грім серед ясного неба таке рішення.
Немає якоїсь конкретної причини, але, можливо…
Знаєте, наше суспільство сьогодні дуже таке… збентежене. Великий негатив йде на депутатів, керівників громад, мерів міст… От моваляв, ви тут сидите, а наші хлопці воюють.
Тому, мені здається, його совість можливо, наштовхнула на думку. Моваляв, мушу йти і своїм прикладом показати, що я не такий, як ви думаєте. Не просиджую тут, не боюся фронту.
Можете навести конкретний приклад, як голова долучається до роботи?
Серед іншого Сергій Вікторович відповідав за фінанси. Тому це основне, до чого він долучається і далі. Адже тримає в голові всі цифри, бюджет, надходження, видатки, основні статті… Все по поличках розкладене.
Тому він далі працює з нашими платниками податків, партнерами. Комунікація з ними повинна бути постійна, аби надходження були регулярними, не «просідали». Була ситуація, коли один з основних платників перестав регулярно платити. Голова включився в комунікацію – все повернулося до норми.
Окрім того, зараз завершується процес каналізації, від Європейського Союзу надходять кошти, і потрібна підтримка наших народних депутатів, бо там є певні нюанси законодавчі. То голова, який в курсі цього процесу від початку, включається, з депутатами комунікує, щоб пришвидшити процес.
Мені основне, що він на зв'язку. Бо знаєте… Інколи депутати мені закидають: мовляв, ви не управляєте громадою! Зокрема так було на травневій сесії. А я пояснюю: якщо почитати мої обов'язки, то вони – не тотожні обов’язкам голови! Голова увільнений тимчасово. У відпустці, на лікарняному, мобілізований - це тимчасове увільнення від посади. І, згідно з законодавством, секретар селищної ради не має повного обсягу повноважень голови.
Наприклад, які повноваження голови вам недоступні?
Наприклад у нас стоїть питання звільнення заступника голови з гуманітарних питань. І я не маю повноважень внести кандидатуру заступника – це право тільки голови. Тобто рада залишиться без заступника.
Загалом мені недоступні приблизно третина повноважень голови
А голову можуть викликати зі служби у ЗСУ? Ну от як з тієї ж відпустки викликають.
Ні. Бо він мобілізований. Він може залишити службу, тільки якщо буде вагома причина, наприклад за станом здоров’я.
Яка зараз політична ситуація в депутатському корпусі ради? Які настрої серед депутатів? Чи змінилося щось після того, як пішов Сергій Карпук?
Для мене взагалі дуже дивно, що політика може грати роль у громаді. Наша громада – це 15,5 тисяч населення. Ми один одного знаємо. Місцевих політиків знаємо «наскрізь» – хто вони, що вони, чим займаються. Тому мені навіть деколи смішно, коли кажуть про «позицію партії».
Не може бути ніякої позиції партії в Шацькій громаді! Це може бути у великих містах – Київ, Дніпро, Львів… Там великі політичні дискусії напряму з Верховною Радою…
А в нас що? Маленька громада і купа проблемних питань.
Завдяки новій виборчій системі маємо ситуацію, коли приблизно 70% депутатского корпусу – це жителі Шацька. Від багатьох сіл немає жодного представника. А мають бути! Щоб були люди, які знають проблеми кожної вулиці, кожної сім'ї кожного села.
Натомість є певні політики, політичні лідери, умовно чіпляють на себе велику корону, і кажуть, що я там член партії «Свобода»…
Вибачте, переб’ю. А можете з прізвищами?«Певні політик» – кого ви маєте на увазі?
Якщо назву їх прізвища – відкрию «скриню пандори»...
Розумієте, коли почалась війна – політика трошки затихла. Але минув рік-півтора – і почалося знову якісь політичні заклики, політичні процеси, об'єднання в якісь групки. Власне, ми це спостерігали і на центральному рівні, і на обласному…
Я ці політичні процеси намагаюсь одразу «загасити». Комунікую з усіма депутатами, з головами політичних партій, представниками фракцій в нашій селищній раді.
Так, є певні тяжкі питання стосовно бачення певних процесів, прийняття певних рішень…
Знову ж таки, якщо можна – наведіть приклад.
Навіть щодо тої самої каналізації. Ми пояснюємо: це грантова угода. Якщо ми її не завершимо, то селищній раді закрита дорога в наступні грантові проекти Європейського Союзу.
А що, хтось проти каналізації?
Приблизно половина депутатів селищної ради кажуть, що не довіряють підрядній організації. Запевняють, що роботи виконані неякісно. Хоча при будівництві був технічний нагляд, авторський нагляд, нагляд Європейського Союзу, різного роду перевірки фахових комісій. Депутати не можуть бути фахівцями в питаннях каналізації.
Але якщо підсумувати, то сьогодні ми тримаємо під контролем політичну ситуацію, бо сьогодні не час для політичних гасел. Закінчиться війна – не заперечую, і не буду чинити опір. Але сьогодні ми повинні згуртуватися.
Розкажіть детальніше про звільнення заступниці голови Ольги Сахарук і керуючого справами Олександра Бебка. Чого цього так вимагали депутати?
Якщо відверто, то це питання не входить в компетенцію депутатів селищної ради. Згідно із законом про місцеве самоврядування, саме голова ініціює, хто буде його заступниками і його командою. Бо якщо голову обрали люди – значить вони йому довіряють – йому і тим людям, яких він бачить учасниками своєї команди.
Тому я здивувався, коли депутати стали вимагати звільнення заступника і керуючого справами. Це все-таки люди з досвідом роботи, з великим багажем знань. І якщо голова громади взяв їх у свою команду – значить, вони корисні громаді. Це неправильно, коли хтось диктує керівникові, з ким йому працювати.
Та й аргументація у депутатів, м’яко кажучи, несерйозна. Мовляв, це пенсіонери. Другий аргумент – війна, треба економити гроші на їх зарплаті.
Але серед працівників селищної ради є й інші люди пенсійного віку! Тому це виглядає швидше як якась особиста неприязнь депутатів до цих двох посадовців.
Можливо…
Скажу тільки, що згідно зі статтею 2 Кодексу законів про працю забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці за расою, кольором шкіл і ВІКУ. В інших законах теж сказано, що громадяни похилого віку мають право на працю на рівні з іншими. Забороняється відмова у прийнятті на роботу і звільнення працівника з мотивів досягнення пенсійного віку.
Тобто ці дії депутатів мають ознаки цькування– систематичних і тривалих умисних дій роботодавця (а депутати – це роботодавці!) щодо своїх працівників.
Я б ще зрозумів, якби депутати мали претензії до роботи Сахарук і Бебка.
Тобто претензій саме до їх роботи не було?
Коли Сахарук і Бебко звітували про роботу – депутати їх навіть не слухали. Казали, що це «скачано з інтернету». А там йшлося чітко про всі процеси, де заступник і керуючий справами були залучені. І хто яку роботу зробив.
Це було трохи смішно.
Але все таки керуючий справами Олександр Бебко написав заяву сам і пішов з посади – не хотів знущання на сесіях. Коли твоє прізвище постійно звучить в контексті негативу – морально трохи важко. Плюс цей негатив переходив і на Сергія Карпука. А Олександр Зіновійович не хотів, щоб проблеми були в голови.
Тим самим знявся негатив, а голова його взяв на посаду головного спеціаліста, який відповідає за роботу з військовими. Адже від початку війни на керуючому справами було зав'язано багато питань щодо військових.
А як щодо вимоги звільнення Ольги Сахарук?
Голова сказав депутатам: дивіться, в керівництві селищної ради є голова, секретар, два заступники і керуючий справи. П'ять керівників. Враховуючи, що керуючий справами звільнений, голова йде в ЗСУ – залишається три людини. Це половина керівного складу, Економиться, та сама заробітна плата, чого хочуть депутати.
Проте це нічого не дало. Стихло десь на місяць, а потім знову...
І тому Ольга Петрівна так само сказала, що не хоче цього цькування постійного на сесії, цих образ – і прийняла рішення йти з посади. Але попросила у голів фракції можливості довести до кінця деякі проєкти. Піде з посади десь в кінці липня чи на початку серпня.
Тобто в керівному складі залишиться тільки секретар (тобто ви) і один заступник?
Так
Усі ці політично-кадрові перипетії і суперечки в раді зменшилися, коли Сергій Капук пішов з посади?
Усе це, я б сказав, стабілізувалося. Напруга знялася. Адже певні питання досягли бажаного для депутатів результату: немає ні заступника, ні керуючого справами.
Але не в цьому була причина рішення голови піти в ЗСУ. Бо з цим можна було працювати. Закон захищає цих людей на посаді, а голову підтримувала більшість в раді. Це не та ситуація, коли голова не може провести жодного рішення, бо немає більшості.
(від авторів: у Шацькій селищній раді є фракції «За Майбутнє» (6 депутатів), «Батьківщина» (3 депутати), Аграрної партії (3 депутати) «Сила і честь» (3 депутат), «Слуга Народу» (3 депутати), «Європейська Солідарність» (3 депутати), «Радикальної партії» (2 депутаи), ВО «Свобода»(3 депутати) Всього у раді 26 депутатів).
Читайте також: Місцеві вибори: хто став депутатом Шацької селищної ради
Коли в кінці минулого року депутати поставили умову, що не будуть голосувати за бюджет, поки не звільнять заступника – то рішення не пройшло, бо деякі депутати з більшості просто захворіли. Тому ми перенесли це питання на січень. І в січні, попри те, що опозиція не змінила позицію, ми таки прийняли бюджет.
В чому, на вашу думку, причина такої позиції депутатів?
Амбіції. Вони у кожного проявляються по-різному.
Скажу про себе. Я депутат селищної ради з 2015 року. Коли закінчив університет і повернувся до Шацької громади працювати – одразу знайшов близьких по духу людей. Це зокрема і Сергій Вікторович, з яким ми давним давно знайомі. Я просто спитав: чим можу бути корисним вашій партії? Тоді це ще партія «УКРОП» була. І коли ти постійно йдеш в команді, ти приносиш користь.
З 2015 року ми багато зробили хорошого. Це були не політичні гасла, а конкретні справи. І от коли ми прийшли до влади – за 2021-й рік зробили дуже багатою. Чотири головних дороги – «артерії», зробили тільки за один рік.
Це дорога Любомль-Піща, дорога на Прип'ять, яка була 30 років встелена старим камінням, дорога на Грабове, на Адамчуки. Це десь 0,5 мільярда гривень державних коштів затягнули в громаду. За роки незалежності ніхто такого не зробив.
Ми зробили навіть ряд публікацій: «100 добрих справ за 2021 рік» Це потужні були проекти.
До речі, сьогодні в наших депутатів селищної ради є всі можливості. Кожен «зав'язаний» на обласному депутаті. Обласний– на народних. Це могло б дозволити затягнути в громаду ще якісь ресурси. Якби депутат місцевий хотів щось зробити для громади, а не просто там на сесії озвучити якусь претензію – то міг би.
У мене пропозиція: давайте долучатися до роботи! Пролобіюєте наші інтереси по лінії своєї політичної партії в обласній раді!
Але сьогодні від жодного депутата селищної ради від партії «Слуги народу», від партії «Свобода», від партії «Європейська солідарність», від Радикальної партії, я не почув жодної пропозиції, що, мовляв, ми готові пролобіювати якесь питання.
Натомість озвучують просто політичні запити. То звернення до Верховної Ради щодо прийняття цього закону про гуманітарку, то ось це незрозуміле звернення щодо підтримки полковника Червінського… Чужа зовсім нам людина! Та ми не знаємо, то це такий взагалі!
Натомість у нас є справді проблеми. Ми – на кордоні. У нас забрали військове ПДФО – а це до 14 мільйонів в рік. І наші депутати повинні включатися в цей процес не гаслами.
Словом, хотів би від наших депутатів більше конструктиву і допомоги громаді.
Є чутки, що усім членам місцевого Добровільного формування територіальної громади (ДФТГ), представники місцевого ТЦК вручили повістки? Це правда?
Повістки хлопцям дійсно вручають. Згідно із законом участь в ДФТГ не звільняє від мобілізації. Тому оці всі розмови, що в ДФТГ ховаються від мобілізації – нісенітниця. Більше того, не всі знають, чим цей підрозділ займається.
А хлопці оборонні укріплення навколо селища – а це 5 позицій – викопали своїми руками – в дощ, в холод. Зараз ця лінія оборони укріплюється бетонними укриттями. Є ряд інших завдань, які я не можу озвучувати.
Тому це не ті, що «ухиляються від мобілізації». Міністерство оборони своїм наказом визначило формування, призначило мене командиром, кожна людина уклала контракт. Є зобов'язання, що кожен робить.
Просто, напевно, з точки зору ТЦК це – готові бійці, адже ми проходили навчання, стрільби, маємо зброю.
То як зараз – є взаєморозуміння з ТЦК, що мовляв, раз ДФТГ відповідають за оборону громади – їх не варто мобілізовувати?
Ні, взаєморозуміння немає. Ось у мене на столі лежать всі повістки. Мені як командиру передали на всіх моїх хлопців повістки про з'явлення до ТЦК.
В будь якому разі ДФТГ продовжить роботу. Адже близько половина особового складу мають офіційні броні чи відстрочки – за основним місцем роботи. Тож будемо працювати, тільки з меншою кількістю людей. Люди, які не мають відстрочки чи броні, звісно підуть за повісткою у ТЦК.
До речі, хочу зауважити: коли була перевірка з Міністерства оборони, то наше ДФТГ увійшло в трійку кращих в області: Луцьк, Шацьк і Ковель.
А у вас є бронь від мобілізації як в секретаря ради?
Посада дає мені право на бронь, але вік не дозволяє. Я можу її отримати, тільки коли мені буде 35 років.
(від авторів: 35 років Богданові Тимошуку виповниться 25 березня 2025 року)
Чим займається ДФТГ?
Зокрема ми спостерігаємо за повітряним простором Республіки Білорусь. З допомогою селищної ради і благодійників закупили камери, які бачать на 5 км углиб сусідньої країни. Кожного дня спостерігаємо вертольоти, які патрулюють кордони Республіки Білорусь. Доповідаємо, все інформуємо. Тобто виконуємо значну ділянку роботи.
Варто волинянам боятися військової агресії з боку Білорусі?
Спілкуюся з військовими і маю інформацію, що станом на сьогодні (розмова записувалася 20 червня - авт.), ніяких угруповань, які могли б піти в наступ, там не стврюється.
Звісно, прогнозувати дії неадекватної країни неможливо. Це як чужий собака: не знаєш – кинеться він на тебе чи ні. Тому потрібна постійна пильність.
Зауважу, що з 24 лютого 2022 року зроблена значна робота. Раніше там запросто можна було пройти через кордон просто по стежці, А зараз там ешелонована оборона, протитанкові рови, мінні загородження, забори, камери відеоспостереження.
Це дозволить, по-перше, побачити якусь активність і підготуватися, а по-друге, ворог зіткнеться з серйозною лінією оборони.
Але це все питання не наше, бо ми цивільні люди. Моє завдання, щоб громада працювала, ніяких збоїв в життєдіяльності не було. А питання безпеки – це питання Сил оборони, яким ми допомагаємо, чим можемо.
Розмову вели Юрій Ричук та Ірина Хвисючик.