15 кілометрів сіток та понад три тисячі окопних свічок: як волонтерять у Шацькому лісовому коледжі

З початку війни у Шацькому фаховому лісовому коледжі організували волонтерську діяльність.

Сюди уже понад п’ять місяців сходяться студенти, працівники установ, відвідувачі Університету третього віку (або ж просто – жінки-пенсіонерки), аби допомогти нашим Збройним силам у війні з росією.

«Наш волонтерський центр почав свою роботу ще з початком великої війни, але ми тоді не мали таких масштабів, як тепер. Як і всі, ми плели сітки, готували сніданки, обіди та вечерю для військових, розфарбовували автомобілі для військових. А от останні п’ять місяців ми вже чітко працюємо у двох напрямках: маскувальні сітки і окопні свічки», – розповідає викладачка коледжу Наталія Панасюк.

Паралельно у коледжі за цю зиму закрили чимало запитів військових на ремонти та доставку авто, медицину, придбання біноклів та запити на «тепло»: вустілки – 300 штук, хімічні грілки, окопні свічки, шкарпетки, газові балончики (чотири тисячі гривень), іноді – «буржуйки»). Працівники коледжу долучилися до збору коштів, оголошеного Волинською обласною радою, на придбання дронів Mavik (150 тисяч гривень).

Усі волонтерські ініціативи залюбки підтримує директор коледжу Ігор Жмурко. Буває, і сам не раз навідується допомогти плести сітки. 

Маскувальні сітки та ноу-хау викладачів коледжу

В перший рік війни у коледжі робили маскувальні сітки із тканини та рибацьких сіток. Збирали матеріал по людях, багато хто приносив речі для сіток у коледж.

«Однак і саме життя, і військові підказали, що тканинні сітки швидко зношуються, після дощів та снігу стають дуже важкі, і їх дуже важко згортати. Тому ми перейшли на інші матеріали: беремо для роботи спеціальну пластикову сітку, яку використовують переважно у господарстві для огорожі птиці. А замість тканинних стрічок – закуповуємо спанбонд. Цей матеріал дуже легкий, він не промокає, тому такими маскувальними сітками дуже легко користуватися: змотати-розмотати-перенести в інше місце-висушити», – розповідає Наталія Панасюк.

Загалом у коледжі закрили дуже багато повторних запитів від військових частин саме на такі маскувальні сітки, адже багато чого на «нулі» згоріло, пошкодилося під час розкривання-накривання техніки, втратилося. Тож тепер у волонтерському центрі роблять їх з основи, яка може прослужити значно довше.

Коли раніше кошти на закупівлю сітки і спанбонду збирали власними силами (рулон коштує майже чотири тисячі гривень), то тепер – потребують допомоги спонсорів та небайдужих жителів громади, бо об’єми роботи значно збільшилися, як і потреби військових.

Для цього у Шацьку хочуть організувати ярмарку: шукають лоти, розробляють ідеї для аукціону. Декілька лотів передали бійці з передової: тубуси від РПГ (їх розмальовують та виставлятимуть на аукціон), ящики від снарядів.

За раз  у коледжі закуповують по три-чотири рулони спанбонду. Їх вистачає на тих же 3-4 рулони сітки. А для нарізання стрічок зі спанбонду викладачі лісового коледжу сконструювали спеціальний станок. Зробили його Ярослав Люшук, Андрій Панасюк, Андрій Рибчинський, Василь Маротчак. І тепер процес плетіння сіток став у рази швидшим: для того, щоб нарізати рулон стрічок на пристрої, потрібно не більше п'яти хвилин.

Відео про те, як на новому пристрої швидко можна нарізати стрічки, Наталія Панасюк виклала у своїй сторіз у соцмережах.

«Одразу посипалися прохання-питання від волонтерських центрів «як ми це зробили», «скиньте нам креслення станка». Навіть з волонтерського центру в Німеччині зверталися. Дехто просто передавав нам рулони спанбонду, аби ми нарізали цих стрічок», – каже Наталія Панасюк.

Обійшовся цей винахід недорого – в 400 гривень, які витратили на закупівлю ножів та кріплень. Далі все майстрували з підручних матеріалів, що знайшли у гаражах. 

Завдяки небайдужим жителям селища, студентам, працівникам коледжу, Шацького національного природного парку та інших установ, котрі приходять у коледж допомагати плести маскувальні сітки, вдалося вже відправити на передову понад 15 кілометрів сіток.

«Накривали нашими сітками танки, БМП, бліндажі, склади, автівки та навіть військового катера. Тобто ми робимо сітки, якими можна накрити дуже великий бойовий транспорт. Наприклад, щоб накрити танк, потрібна сітка 10Х10. Для цього маленькі сітки зшиваємо між собою. Тому запити у нас постійні», – розповідає Наталія Панасюк.

За цей період шачани отримали дуже багато дзвінків від військових частин. Іноді, зізнається викладачка, навіть не знали, хто телефонує. Багато приходило бійців з Шацької громади, родичі військових. Та тепер у коледжі потребують коштів на закупівлю матеріалів, адже за зиму вже вичерпали усі свої запаси та ресурси. Просять у коледжі і фінансової допомоги в селищної ради. Адже сітки відправляють найперше туди, де воюють жителі нашої громади.

Допомагають звідусіль

Дуже вдячні працівники коледжу найповажнішим учасницям волонтерського руху – відвідувачкам Університету третього віку, котрі приходять чи не щодень та по 4-6 годин проводять за плетінням сіток. Вони, хоч і живуть на свої мізерні пенсії,  але приносять із собою невеличкі донати – по 50-100 гривень. А ще – плетуть вдома теплі шкарпетки для бійців. Приносять шачани також дитячі малюнки, солодощі, міні-розпалювачі (просочені воском ватні диски). Несуть і пластикові кришечки, які потім використовують у виробництві протезів.

Для відвідувачок Університету третього віку участь у волонтерстві – це не тільки допомога ЗСУ та наближення перемоги, а й своєрідні вечорниці, де зможуть зібратися разом, поспілкуватися, порадитися, пригадати молодість.

Дуже підтримали Шацький волонтерський центр жителі села Будники, котрі задонатили декілька рулонів сіток. Матеріально допомогли у Шацькому нацпарку.

Щодня сюди приходить юнак із Шацька, студент-третьокурсник Григорій Горлачук. Разом з усіма плете сітки, бо каже – така робота сьогодні дуже потрібна, а кожна пара робочих рук – дуже важлива.

Своєрідним живчиком волонтерського процесу стала Марія Оліферчук. Вона ж перейняла на себе функцію адміністраторки а менеджерки, навідуючись у Шацький коледж мало не щодня – майже як на роботу! 

«Я довіряю їй як собі. І коли Марійка за щось береться – знаємо, що вона це обовязково зробить! Я дуже рада, що такі люди вливаються в команду», – каже Наталія Панасюк.

Не сітками єдиними

Понад три тисячі окопних свічок зробили у коледжі за зиму. Виготовляли їх із соснових шишок, картону. Кажуть, із природних матеріалів такі мініобігрівачі виділяють менше шкідливих речовин. Заливали їх розтопленим парафіном перемішаним із натуральним воском (спонсорували ним місцеві пасічники).

Чимало парафіну Наталії Панасюк вдалося привезти з Естонї. Везла його як гуманітарний вантаж від української діаспори, коли забирала автомобілі на ЗСУ. Всього вдалося привезти кілька бочок парафіну вагою по 200 кг кожна. З цього парафіну три волонтерські центри – у Шацькому коледжі, Маневичах та Колках – робили окопні свічки.

Від волонтерів зі Старої Вижівки (від Юлії Гець) отримали девайс для швидкого заливаня свічок: бачка із краником, в якому дуже легко розплавляти та змішувати віск та парафін, а також – заливати самі свічки.

Загалом, як розповідає Наталія Панасюк, серед волонтерських центрів Волині – дуже тісна співпраця. Одні одному підказують, діляться, радять. А шацькі волонтери налагодили співпрацю із центром у Миколаєві, звідки отримали матеріали для сіток.

Допомагають з відправкою вантажу на передову та порадами, як правильно зробити – у «Новій пошті», щось передати маршруткою – обов’язково усе безоплатно беруть везти все водії маршруток.

Зокрема, сітки та свічки, а також інші речі передавали на 14-ту окрему механізовану бригаду імені князя Романа Великого, 14-ту бригаду оперативного призначення імені Івана Богуна («Червона калина»), 100-ту окрему бригаду територіальної оборони, 198 батальйону, 111-тій окремій бригаді територіальної оборони Західного регіонального управління, 7 прикордонному Карпатському загону Західного регіонального управління, 6 прикордонному Волинському загону, 2-му стрілецькому батальйоні ДУК ПС, 6 прикордонному Волинському загону, 2 прикордонній комендатурі з м. д. н. п Світязь, 3 Луганському прикордонному загону, 4 ПКШР 68 окремій єгерській бригаді імені Олекси Довбуша, 24 окремій механізованій бригаді імені Короля Данила, 28-мій окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового Походу, 80-тій окремій десантно-штурмовій Галицькій бригаді.

Але війна, на превеликий жаль, ще триває, нашу допомогу потребують і чекають військові. Тому шацькі волонтери звертаються до всіх небайдужих долучитися до збору коштів для подальшої волонтерської діяльності.

Кошти можна перераховувати за реквізитами:

ЄДПРОУ 38484456 ВОЛИНСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПР АТОЩАД М.ЛУЦЬК, МФО 303398, UA063033980000000260073012814(UAH) ПО працівників Шацького лісового фахового коледжу ім. В. В. Сулька або картка 5574280001551129.

Фото Влада МАЛЬЦЕВА