Смішні, сумні і пікантні історії про відпочинок на Світязі – з вуст туристів і власників баз

Влітку край Шацьких озер перетворюється на курортну Мекку – багатолюдну, тисячоголосу, вщерть заповнену спраглими до релаксу українцями. Десятки озер, серед яких найбільш популярним є Світязь, – це ідеальний варіант для відпочинку на природі: як активного, так і пасивного.

Цьогоріч навіть карантин не став на заваді повноцінного курортного сезону, а подекуди саме він і сприяв тому, що люди, втомлені обмеженнями, в липні-серпні масово ринули до прохолоди мальовничих водойм. Адже тут можна робити все, про що на самоізоляції тільки мріяли: гуляти, мандрувати на байдарці, ходити під вітрилами, засмагати, купатися, ласувати пончиками, шашликами, рибою, лісовими ягодами.

Щоб забезпечити комфорт гостям, жителі району запускають у дію потужний механізм надання туристичних послуг. Дачі, котеджі, готелі, бази відпочинку, приватні садиби, маєтки – всі працюють задля того, щоб приїжджі м’яко спали, смачно їли, креативно розважалися і мали гарний настрій. Відпочивальники ж, у свою чергу, платять за це гроші, дякують за гостинність і обіцяють приїхати наступного року.

Але чи насправді все так ідеально-гладко?.. Виявляється, туристи-хами і нечесні власники баз, які думають тільки про наживу, – зовсім не рідкісне явище у курортному краї. Як і фантастичні багачі, шукачі пригод і гострих відчуттів, герої пікантних ситуацій і просто диваки.

«Ми платимо гроші, отже, можемо робити все, що заманеться…»

Цього принципу дотримуються 10 відсотків усіх відпочивальників, які приїздять на одну з дач у Шацьку, – розповідає власниця Наталія.  Вони платять гроші і думають, що їм усе дозволено: хамити, розмовляти наказовим тоном, зверхньо наголошувати: «Ми ж не прості люди…». Деяким важко прийняти той факт, що власниця сама прибирає кімнати, змінює постільну білизну, миє туалет.

«Якщо я в халаті, з ганчіркою в руці і ще не познайомилася з новоприбулими відпочивальниками, то мене можна принизити. Часто на якісь мої репліки відповідають: жіночко, мовчіть і прибирайте, бо як зателефонуємо хазяйці…».

Коли господарі просять компенсацію за поламані меблі чи зіпсовані речі, гості дорікають ображено: «Вам би тільки гроші здерти». Самі ж, як від’їжджають, можуть прихопити з собою казанка чи сковорідку.

Всякі є ситуації, – каже Наталія. Коли в будинку живуть три різні компанії, то без пригод і скарг не обходиться. Можуть напитися, а потім побити одне одного. Той чіпляється до чужої жінки, інший потрапив не в свої двері, третій надто голосно розмовляє. Траплялися мамочки, що цілий день на кухні випивали, а їхні діти плакали, бо хотіли їсти.

Був випадок, правда, не в Шацьку, а в Світязі, коли у 80-річного відпочивальника в наметі прихопило серце. Чоловік Наталії тоді шукав його по всьому селі, бо дідусь не знав, де знаходиться. Згодом з’ясувалося, що він випив віагру, щоб зайнятися сексом з дівчиною. Коли ж серце не витримало і в нього стався напад, вона прихопила всі його гроші і втекла.

Зі слів власниці, сумувати в сезон не приходиться. Проте якщо на початку літа вона намагається всіляко догоджати приїжджим і виконувати всі їхні забаганки, то наприкінці ставить їм жорсткі умови і не йде на жодний компроміс. Але завершує свою розповідь з усмішкою на обличчі: «За холодну пору року я забуваю про весь негатив і на початку нового сезону знову стаю привітною і гостинною. Бо, направду, більшість відпочивальників – чудові, чемні, виховані люди, з якими приємно мати справу!».

«Ми не звикли мити посуд…»

Молода заможна сім’я з маленькою дитиною на 5 днів проплатила елітні апартаменти на дачі в Шацьку, проте через 3 дні вирішила з’їхати. Власниця Олена гроші їй не повернула, а коли прийшла, щоб прибрати кімнати, жахнулася: гори брудного посуду, в чашках – недопита кава, в тарілках –салат, меблі розкидані, пляшки з недопитим вином – по всіх кутках, тюль на вікнах – розхристана… Знайомі цих молодих людей, які ще залишилися на дачі, запевнили господарів, що це не помста, подружня пара просто має великі гроші і не звикла працювати. Ну а посуд мити вони просто не вміють – це за них вдома робить посудомийна машина.

Золота молодь

Комендантку бази відпочинку в Світязі Ольгу нинішнього літнього сезону здивувала молодь. Приїжджають компаніями на розкішних автомобілях, купують дорогі продукти і спиртні напої, постійно курять кальян, залишають щедрі чайові. Живуть за сотню метрів від озера і від магазину, але пішки принципово не ходять – пересуваються тільки на авто. Від’їжджаючи, відмовляються забирати з собою продукти, які ще можна використати: м'ясо, оливки та інші.

Вугрі за 16 тисяч, комарі-монстри і білки-ненажери

На базі відпочинку урочища Гряда, де комендантом працює Василь, відпочивають тільки заможні люди. Одна компанія настільки вподобала копчені вугрі, що вчотирьох за вечерю з’їла 8 змієподібних рибин. Більше того, відпочивальники попросили купити ще 22 вугрі, вартість яких склала майже 17 (!) тисяч гривень, і повезли їх додому як гостинці для рідних і друзів.

Жінка з Харкова не могла надихатися повітрям Гряди, свіжим, чистим і насиченим фітонцидами. Відпочинок і перебування на свіжому повітрі подарували їй надзвичайно міцний сон – вона щодня спала майже до 14:00.

Але багато хто просто страждав від безсоння через …кровожерливих комарів. Василь каже, що направду комарі більше і сильніше кусають відпочивальників, як місцевих, тому тим, хто планує відпочинок на Гряді, радить запастися засобом від кусючих комах.

А ще біля бази живуть ненажерливі білки, які знахабніли цього року настільки, що сиділи на дереві, їли черешні, а шкірочки з ягід викидали прямо на голови відпочиваючих. Ці милі, на перший погляд, тварини з’їли на ліщині всі горішки і спустошили на території всі пташині гнізда.

«На Світязь ми більше ніколи не поїдемо» – історія з соцмережі

Велика родина вперше за багато років поїхала на Світязь: молода пара з п’ятирічним сином, брат з дружиною і батьки. Оскільки рішення було спонтанним, то обдзвонювати бази відпочинку жінка почала в понеділок, а їхати вони запланували в п’ятницю на ніч. Після 30-и дзвінків вона таки знайшла місце… «Я дуже зраділа і тому кілька раз перепитала у власниці, чи потрібно заплатити завдаток, щоб бронь точно збереглась. На наступний день, у вівторок, зателефонувала і перепитала ще раз. Власниця мене запевнила, що все добре, місце заброньоване, я можу не хвилюватись. Приїхавши в Світязь у п’ятницю, о 22.00, ми дізнаємось, що власниця здала наші місця більш вигідним для неї клієнтам, тому що ті заїхали в четвер і місця забронювали на довший період, а ми хотіли лише на два дні. Далі ми безрезультатно обдзвонити дві сотні баз, ніде не було місць, і нам довелося повернутись назад. Втомлений брат був за кермом, до того пробув весь день на роботі. Ми мало не потрапили в аварію, автомобіль зламався на півдорозі посеред лісу. Повернулися додому о третій ночі, всі живі-здорові. Але на Світязь, мабуть, більше ніколи не поїдемо».

Такі от історії: веселі і сумні, смішні і трагічні. Є над чим задуматися відпочивальникам і власникам баз, є що проаналізувати і співставити, щось набути, а дещо й відсікти. Важливо одне: за будь-яких обставин потрібно залишатися людьми і пам’ятати, що зроблене сьогодні (добро чи зло) обов’язково повернеться бумерангом завтра.

Тому відпочивайте і працюйте на позитиві, повними пригорщами черпаючи життєствердну енергію Шацьких озер з їх чистою водою, теплими хвилями  і усмішкою сонця на поверхнях.

Мирослава ЦЮП’ЯХ