«Хочеш бути здоровим – їж мед і спілкуйся з бджолами» – пасічник із Пульма

На території санаторію «Лісова пісня» стоять три будиночки, біля яких завжди в теплу пору року гудуть бджоли.

Цим куточком апітерапії, де відвідувачі оздоровлюються позитивною енергетикою та цілющим повітрям з вуликів, опікується молодий пасічник Сергій Саган, пише газета «Новий погляд+».

Запитую в нього, чи направду бджоли лікують.

 «Звичайно! Я хоч і недовго працюю в санаторії, але можу розповісти про дивовижні випадки. Один з останніх – історія 80-річного дідуся, який пройшов всього один сеанс апітерапії. Полежавши на кушетці з інгаляційними отворами 50 хвилин, він вийшов з будиночка, хитаючись. Медпрацівник виміряв йому артеріальний тиск і з’ясувалося, що показники нормалізувалися і стали, як у молодої людини», – розповідає Сергій.

Медики часто рекомендують відвідувачам оздоровниці, в яких немає алергії на продукти бджільництва, пройти цю процедуру, під час якої відновлення організму відбувається практично за 2-4 години. Сенс полягає в тому, що людина дихає цілющим коктейлем з випарів того, що є у вулику: меду, воску, прополісу, квіткового пилку, а гудіння бджіл, додаткове тепло і невелика вібрація позитивно позначаються на організмі, зокрема на нервовій, кровоносній та м’язевій системах. Крім того, знімається емоційна та фізична втома, підвищується працездатність і зміцнюється імунітет.

2

Будиночки над вуликами в санаторії

2

На кушетці над бджолами - оздоровчий сон

Зі слів пасічника, з вуликів під будиночками він збирає мало меду, бо бджоли, затрачаючи на людей колосальну енергію, поповнюють її, поїдаючи солодкий продукт. Таку спеціальну хатинку він хоче побудувати з часом і на власній пасіці: для себе, рідних та односельців. Сергій Саган живе в селі Пульмо. Бажання зайнятися бджільництвом відчув у 2015 році і відразу почав його втілювати в життя. По сусідству живе бджоляр з досвідом – він і дав Сергієві перші знання, навчив доглядати за бджолами і качати мед. Тепер пасічник має 13 вуликів на батьківському обійсті в селі Залісся і 3 – на приватній плантації лохин (власник попросив встановити, бо бджоли гарно запилюють рослини).

Спершу житель Пульма поєднував службу в прикордонних військах і своє захоплення. В 2015-у його як військовозобов’язаного відправили на схід, в зону проведення антитерористичної операції. Протягом року Сергій боронив кордони країни від ворога, а бджолами тим часом опікувалася його мама. Коли повернувся з війни, пішов зі служби, проте улюбленої справи не залишив. Сергій Саган на власному досвіді переконався: щоб їсти мед ложкою, треба добре потрудитися. Найбільший обсяг роботи з комахами припадає на квітень-червень.

«Цьогорічна весна була холодна і дощова, тому я трохи хвилювався, бо бджола в таку погоду сидить у вулику і не збирає нектар. Але потім прийшло тепло, зацвіло різнотрав’я і вже в червні я відкачав 140 літрів весняного меду. До речі, на власній пасіці качав солодкий продукт один раз, а біля ягід лохини – два. Наближається час третього медозбору. Саме зараз цвіте верес – мед з нього особливий, має дуже насичений аромат і досить оригінальний смак», – зазначає бджоляр.

3

Скоро буде свіжий мед

Солодкий продукт з пасіки – завжди на столі в родині Сергія. Вистачає його і людям: місцевим і приїжджим, які купують його в пасічника, бо знають, що мед у нього особливо смачний і корисний.

«Мед у нашому районі дорогий – це правда. Але люди, які хоча б раз його скуштували, приїжджають по нього знову. У нас чиста екологічна зона з розмаїттям лісових трав, немає ріпакових і соняшникових полів, які обробляються хімікатами. До речі, вересовий мед вважається одним з найцінніших, бо на 2% складається з різного роду білків. Він повністю не кристалізується, а набирає вигляду, схожого до желе», – каже Сергій Саган.

3

Щоб бджілки продуктивно працювали, їм потрібні хороші умови перебування в вулику та підгодовування. Комахи не так бояться холоду, як голоду і хвороб. До слова, в Сергія багато бджіл похворіло, тому нинішній медоносний рік він не може назвати вдалим. Пасічник працює біля своїх комах сам. Дружина боїться їхніх укусів, а син ще маленький.

«Я часто беру малого з собою на пасіку. Але він каже: «Я боюся!» і втікає. Думаю, як трохи підросте, ми з ним будемо господарювати вдвох. Бо робота біля бджіл, постійне споживання хорошого меду – це свого роду оздоровлення», – запевняє Сергій Саган.

4

Пасіка на батьківському обійсті

За статистикою, пасічник, який має 10-15 вуликів і займається бджолами 5-7 років, живе до 15 років більше, ніж його ровесники. Хорошим самопочуттям бджолярі завдячують тим, що дихають випарами з вулика і що час від часу комахи їх жалять. Взагалі, як стверджують фахівці, мед – це дорога до щасливої старості. Його вживання забезпечує хорошу пам’ять, настрій, гарний стан шкіри, здоров’я і довголіття. Акацієвий мед рекомендують їсти при цукровому діабеті. Липовий лікує застуду. При малокрів’ї потрібно вживати гречаний мед, багатий на залізо, а соняшниковий найкраще виводить радіацію. Квітковий сприятливо впливає на серцеву діяльність, застосовується також при гінекологічних захворюваннях. А польовий заспокійливо діє на нервову систему.

19 серпня українські пасічники відзначали своє свято. Молодому бджоляреві Сергієві Сагану і всім пасічникам Шацького району – плідної праці, щедрого медозбору і побільше радісних моментів від того дива, яке невтомно творять бджоли-трудівниці.

Мирослава ЦЮП’ЯХ