Шачани успішно подолали 100 км під час веломарафону «Львівська сотка»

У любительських змаганнях у форматі веломарафону «Львівська сотка», які відбулися 13 червня в місті Лева, вже другий рік поспіль бере участь підприємець зі Світязя Василь Печук.

Затятим велосипедистом він став тоді, коли переселився з Шацька у власний будинок в курортному селі і свідомо відмовився від автомобіля як транспортного засобу, котрим добирається до місця роботи – офісу в районному центрі. Натомість пересів на велосипед, і тепер щодня легко долає відстань у 6 км за 15 хвилин. Каже, поїздки на двоколісному транспорті – це активний рух, свіже повітря і користь для здоров’я, пише газета «Новий погляд+».

Вперше Василь дізнався про традиційну наймасштабнішу велоподію в Західній Україні минулого року і вирішив спробувати власні сили на «Львівській сотці». Без особливих зусиль і з гарним результатом подолав відстань у 100 км, познайомився з такими, як сам, любителями активного відпочинку, та отримав море позитивних вражень від змагань.  Цього року шачанин у травні взяв участь у веломарафоні на 200 км, а через місяць – на 100.

На останні змагання з ним поїхали ще двоє мешканців Шаччини.

«Я, Михайло Ярмолаєв та Влад Ключук… З Михайлом ми разом працюємо, він неодноразово чув мої розповіді про спортивний захід і якоїсь миті загорівся ідеєю взяти в ньому участь. Колега наполегливо готувався до змагань, їздив велосипедом з Шацька до Пулемця, Любомля. А з Владом ми познайомилися …на дорозі. Він вправно крутив педалі на досить пристойному двоколісному транспорті і був у чудовій фізичній формі. Я запропонував поїхати до Львова – і він відразу погодився», – розповідає Василь Печук про свою команду.

Прикро, що Владислава не зареєстрували як учасника змагань, бо цьогорічна кількість охочих спробувати себе у марафоні була обмеженою (500 чоловік) у зв’язку з карантином. Але він не здався: хоч і неофіційно, але стартував разом з усіма, бо хотів дізнатися свій результат.

Гонка відбувалася по трасі з дотриманням правил дорожнього руху. Дороги не перекривали. Кожен учасник долав дистанцію самостійно. В деяких місцях повноцінному руху заважали погані дороги, але найважче було, коли їхали по гористій місцевості і доводилося підніматися вгору. На двох контрольних пунктах, які були на шляху, учасників фіксували і пропонували їм випити води, перекусити бананом чи вафлями.

Погодні умови, в яких відбувався марафон, були досить складними: спека, зустрічний вітер. Незважаючи на те, що у Василя був новий професійний велосипед, він прибув до фінішу на 15 хвилин пізніше, як на минулорічних змаганнях, подолавши 100 км за 4:05 год. Михайло Ярмолаєв показав час 4:55, а наймолодший учасник команди Владислав – 3:25. Втомлені, але задоволені, новоспечені марафонці відчували гордість, що справилися з завданнями, попри перешкоди.

Цей спортивний захід об’єднав професіоналів та аматорів, власників дорожніх, прогулянкових, гірських, шосейних велосипедів. Деякі учасники навіть брали транспорт напрокат. Вік велолюбителів – необмежений, дистанцію долали чоловіки, жінки і діти. Одні приїхали, щоб позмагатися, інші – порелаксувати, отримати задоволення від самого процесу і спілкування з однодумцями.

«Якби не карантин, то у марафоні була б ще відстань 50 км. На ній хотіла спробувати свої сили навіть моя теща!» – усміхається велосипедист.

Василь Печук поважає цей спорт, хоча те, чим займається сам, називає фізкультурою. Свого часу він 10 років життя присвятив веслувальному спорту, який, з його слів, є набагато складнішим і жорсткішим.

А велосипед – це настрій, енергія, оптимальне рішення для активного відпочинку і, звичайно, здоров’я! Спортсмен-любитель планує продовжувати бити власні рекорди і залучати до веломарафону ще більшу кількість друзів і знайомих. Каже, на наступні змагання неодмінно візьме з собою до десятка місцевих велосипедистів, а сам спробує подолати довші і складніші відстані – в 300 і 400 км.

Мирослава ЦЮП’ЯХ