Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Світязь міліє
Світязь міліє

Україну залишає вода: дощі вже не врятують

12:50 24.05.2020
3128

З минулого вересня по травень нинішнього року в Україні випало трохи більше 70% від звичайної норми опадів для цього періоду. В Українському гідрометеорологічному центрі такий стан називають критичним.

Начальник Головного центру аналізу, прогнозування гідрометумов і гідрометзабезпечення Гідрометцентру Анатолій Прокопенко уточнює: за вказаний період випало 153 мм вологи, при нормі 211 мм, пише Главком.

Для розуміння: 1 мм опадів – це літр води на 1 квадратний метр. Територія України – 604 тис км кв. або 604 млрд м кв. Тобто недостача 58 мм опадів у масштабах країни означає, що за вісім місяців ми недорахувалися 35 трильйонів літрів води. А це, для розуміння, майже десять Київських водосховищ.


Дощі вже не врятують

Аграрії теж б'ють на сполох ще з зими – під загрозою майбутній урожай. У наших краях волога в ґрунті накопичується в основному в осінній, зимовий і весняний періоди, а вже в кінці травня зазвичай в останні роки починається посушлива погода. Але рідкісні дощі восени і відсутність метеорологічної зими, зі снігом і морозами (а це було вперше за 120 років метеоспостережень), зробили свою справу: вологи в метровому шарі до початку травня практично не було. Лише після останніх дощів, в окремих регіонах з’явилась надія на порятунок частини врожаю.

Читайте також: Води мало, мілководдя заростає травою: показали фото Світязя в районі урочища Гряда




Майже 95% валового збору пшениці та ячменю припадає на озимі. Але, як розповідає «Главкому» голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков, в основних «хлiбоносних» областях країни: Херсонській, Одеській, Миколаївській, ситуація з озимими цього року складається просто катастрофічна. Так, навіть у Бессарабії, регіоні не дуже посушливому, на даний час залишилося 10% пшениці, 20% посівів ріпаку, ячменю ж немає зовсім - все «згоріло».

Саме у цьому регіоні і з цього приводу сталася днями трагедія. Фермер із села Шевченкове Кілійського району на півдні Одещини Василь Сердюченко наклав на себе руки. Чоловік залишив посмертну записку. Він мав 150 гектарів орендованої у односельчан землі. Через страшну засуху посіви загинули повністю. 900 тисяч гривень – скільки аграрій мав виплатити людям...

Той факт, що з початку травня в Україні пішли дощі, становище не завжди виправляє: подекуди сильні грози та град просто знищують посіви, які вижили після аномальної зими.

Читайте також: Світязь потрохи повертається: фото з висоти

«Опади мають локальний характер, вони короткочасні. При цьому в основному дощі на заході та півночі України – Закарпаття, Волинь, Житомир, Київ. На півдні їх дуже мало. Наприклад, якщо в столиці випадає 10-15 мм опадів, то на Херсонщині - 0-0,4 мм. До цього, на жаль, я поки нічого доброго не бачу», – розповідає Анатолій Прокопенко.


Вода за графіком

Відсутність снігу і мала кількість дощів, які спостерігаються вже не перший рік, призвели до того, що в Україні стали масово міліти ріки, озера і водосховища. Вони вкрай важливі з точки зору зрошення полів. Не дивлячись на те, що в 90-х безліч зрошувальних систем було просто розтягнули на металобрухт, зараз їх відновлюють: як каже Геннадій Новіков, займатися аграрним бізнесом в південних областях без поливу - заняття сумнівне.

Екс-голова Державного агентства водних ресурсів України Ірина Овчаренко додає: загальний забір води в нашій країні в 2019 роцi склав близько 11 млрд кубометрів , з них на питні потреби пішло 10%, решту майже навпіл поділили між собою сільське господарство і промисловість.

Близько 70% потреб країни водою забезпечує басейн Дніпра, однак до початку травня він отримав всього половину кліматичної норми опадів, тому тепер проблеми з водопостачанням сільськогосподарських і промислових підприємств – цілком реальна перспектива. Більш того, не виключається, що десь воду влітку доведеться подавати за графіком, як наприклад, це вже п'ять років відбувається в населених пунктах маловодних басейнів річок Південний Буг - Миколаїв, Первомайськ, Вознесенськ, і Рось – Корсунь, Богуслав.

Треба відзначити, що складна ситуація спостерігається зараз на Десні, головній притоці Дніпра. Рівень води в районі Чернігова впав на п'ять метрів нижче норми, така ситуація відбувається вперше за 140 років спостережень. Як повідомляє в своєму Facebook голова Чернігівської облдержадміністрації Андрій Прокопенко, зараз в області опустили всі 1715 затворів на спорудах, що регулюють рух води. Це потрібно, щоб зберегти воду в каналах для питного водопостачання та аграрних цілей.

Тут ще треба відзначити, що водність, поверхневий стік українських водойм, за останні три роки зменшився на 20%, якщо порівнювати з середніми багаторічними спостереженнями. І винна тут не тільки природа і глобальне потепління.

Штучна провокація

«На кількість і якість водних ресурсів, зрозуміло, впливає господарська діяльність. Навіть така безневинна, як нам здається, річ, як викопати ставок, призводить до підтягування певного обсягу води в штучно створений об'єкт, тим самим зменшуючи її кількість в річці або іншій водоймі. Безліч малих річок в Україні зникли саме з цієї причини. І це я навела приклад тільки одного виду діяльності. Штучні чинники провокують зміну природних», – пояснює Ірина Овчаренко.


Саме господарська діяльність, за великим рахунком, призводить зараз до знищення такої перлини України, як Шацькi озера. Зокрема, поступово зникає Світязь.

Читайте також: Зниження рівня води у Світязі спостерігають з 2010 року

Проблема в тому, що в декількох десятках кілометрiв, на території Білорусі, вже давно ведеться розробка крейдового родовища «Хотиславське». Глибина шахт дійшла до рівня підземних вод, і тепер Шацькі озера поступово, за системою сполучених посудин, перетікають в нові «резервуари».

Схожа ситуація склалася в Красилівському районі Хмельницької області. Там пробурили артезіанські свердловини, які забезпечують водою Хмельницький. І тепер села району страждають від відсутності води: висохли криниці, джерела і невеликі річки.

Читайте також: Задля порятунку Світязя: виготовляють проєкт реконструкції меліоративних систем

Бездумне вирубування лісів плюс відсутність достатньої кількості вологи призводить до ерозії ґрунтів, і, в результаті – до такого досі рідкісного для північних регіонів України явища, як пилові бурі. Але якщо раніше вони були в південних областях, то тепер фіксуються на Поліссі. А 16 квітня пилова буря справила незабутнє враження на жителів Києва.

Аграрії вже прогнозують цього року зменшення врожаю на 25-30% в порівнянні в минулорічними показниками. Останній офіційний прогноз на цю тему уряд дав два місяці тому. З огляду на те, що експорт зернових обмежений не був, а скільки в новому сезоні буде зібрано збіжжя, абсолютно невідомо, на кону тепер стоїть продовольча безпека держави.

Багато городян, резонно припускаючи, що в селі, в разі чого, вижити буде простіше (город, підсобне господарство), можуть зіткнутися з неприємним сюрпризом. З яким, власне, вже знайомі селяни і дачники: колодязі у багатьох селах спорожніли. Причому це сталося повсюдно – від західних регіонів до Харківщини. Води немає на 10-метровій глибині.

Головна причина, звичайно, відсутність опадів. Відповідно, відбулося зниження ґрунтових вод, які залягають на першому водонепроникному шарі земної кори і утворюються шляхом інфільтрації (просочування) атмосферних опадів, вод річок, озер і водосховищ. Але нинішні дощі в кращому випадку затримуються в метровому ґрунті і волога швидко випаровується. А в річках і озерах води теж мало.

«Навіть сильні дощі вже не допоможуть, на наповнення колодязів головним чином впливає снiг», – розповідає Анатолій Прокопенко.

Вихід зі становища, звичайно, є – викопати ще глибший колодязь або навіть пробурити артезіанську свердловину (це коштує близько 7 тис грн, на глибину 50 метрів). Але це призведе до подальшого порушення водного балансу, у випадку зі свердловиною особливо - адже зачіпаються ще більш глибокі водоносні шари.

Читайте також: В області хочуть написати регіональну та загальнодержавну програму з порятунку Шацьких озер

Кримська драма

Ситуація з водою в усій країні складна, але найгірша ситуація в окупованому Криму. Проблеми з водопостачанням там виникли з моменту закриття Північнокримського каналу, але тоді вони торкнулися в основному сільського господарства півострова.


Зараз в Криму проблеми вже з питною водою. Два з трьох найбільших водосховищ, Сімферопольське і Партизанське, заповнені на третину, для забезпечення Сімферополя вже беруть підземні води (що, ще раз нагадаємо, руйнує екосистему).

В цілому запаси води в Криму неухильно скорочуються, опадів, здатних хоч якось поповнити резерви, немає. А розраховувати на те, що Київ відкриє Північнокримський канал, тепер взагалі не варто: якщо раніше були тільки політичні мотиви, то тепер додалися ще й вагомі економічні та климатичні – самим води не вистачає.

Взагалі, згідно з даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) в Центральній Європі, до якої географічно належить і Україна, одні з найвищих темпів зростання температури у світі за останні тридцять років. Середня температура зростала в 3,5 рази швидше, ніж у середньому по планеті.

Для порівняння, візьмемо деякі європейські країни. У Німеччині в квітні випало всього 5% від середньої місячної кількості опадів. Як повідомляє Reuters, найсильніша посуха за останні 500 років спостерігається і в Чеській Республіці. Помітне підвищення середньорічної температури при зменшенні кількості опадів зберігається з 2015 року. Як заявив міністр навколишнього середовища Чехії Річард Брабек, в середині квітня тільки 0,1% території країни мав нормальний рівень вологи в ґрунті. Від сильної посухи страждає 75,4% території цієї країни.


«Безперечно, зміни клімату відбувалися завжди. Є природні цикли, приблизно 60 років, коли температура може змінюватися плюс-мінус на 0,5 градуса. Зараз ми живемо в одному з таких циклів, максимальне потепління якого прийшлося на 80-ті роки минулого століття, після чого мало відбутися похолодання. Але цього так і не сталося, потепління продовжилося далі», - говорить вчений-кліматолог, науковий співробітник Українського гідрометеорологічного інституту Світлана Краковська.

За її словами, ті процеси, які відбувалися упродовж тисячі років, зараз відбуваються за десятки років, впродовж життя однієї людини.

Читайте також:

Зневоднення в Україні: зникнення озер і найнижчий рівень води у річках за останні 100 років

Легенди, краса і затишок краю Шацьких озер

Реалізація європроєкту з каналізування врятує Шацьке поозер'я від забруднення

Андрій КУЗЬМІН

Коментарі

Оптиміст

14:14 24.05.2020

Хоч лохин наїмося!!!

Лохини не винні - винний дощ

15:47 24.05.2020

Найняли депутати -лохинщики ще одного адвоката.

Тракторист

15:50 24.05.2020

Поки не пізно поливайте лохини солярою-дуже допомагає з водою- потрібно менше поливати

Україну залишає розум!

19:02 24.05.2020

У владі або іноземна гуманітарка або власний непотріб : непрофесійні злодійкуваті балаболи.
А наш край озер і боліт мав би висохнути останнім... Якби не свердловини для лохини, бо люди стільки не вип'ють.

Мирон

19:34 24.05.2020

Як тонко переводять стрілки на клімат та крейдове родовище. "Ставки" так обережно зацепили. І прокуратури вже щось не чути, а все так добре починалось. Напевно насипали ягідок на свіжий морс.

До редакції

21:14 24.05.2020

Замість поширення дурні і паплюження Шацького району,а саме цим Ви і займаєтесь,напишіть спростування цієї тупої брехні.З жодного боку озера Світязь вода не відійшла більше 70 -80 метрів.А не 500 як пишуть недалекі писаки.Цікаво для чого писати такі фейки?Кому це вигідно?

Місцянка

21:23 24.05.2020

Дайте ІВАХОВУ ТА ЙОГО ПАТРІОТАМ ЗАРОБИТИ НА ЛОХИНАХ-А ТО ВОНИ ПРО ДОЩ ТА ВОДУ І НЕ ТАКЕ НАМ ЛОХАМ РОЗКАЖУТЬ.

Лохинщик аматор

21:24 24.05.2020

І взагалі у тому що всихає Світязь винен затонулий Титанік а не лохинщики

Тракторист

21:27 24.05.2020

Коли корчуємо вдовбані депутатські лохини

Вердикт

07:52 25.05.2020

Не буде депутатське бидло заробляти за рахунок Світязя.Крапка!!!

Валєрік

14:32 25.05.2020

ПРИЇДУТЬ ВІДПОЧИВАЛЬНИКИ ПОСЦЮТЬ В ОЗЕРО ТОДІ І ВИЙДЕ З БЕРЕГІВ. І буде чим лохини поливати.

Валєріку

21:02 25.05.2020

А не могли б ваші туристи сюсяти відразу на лохини і ще й на пам'ять висмикнути пару штук, оскільки не на всі існують добрі документи.

Нардеп Давиденко

08:13 26.05.2020

Краще буде коли лохинщики свої лохини самі повисмикують-терпіння громади не безмежне панове депутати-лохинщики...

Слідчий

08:15 26.05.2020

Це той Давиденко що у аграріїв з Порошенком два міліарди стирив

4 липня
Вчора
02.07.2020
01.07.2020
30.06.2020
29.06.2020