Бухгалтерія - частина великої родини, яка дбає про розвиток санаторію «Лісова пісня»

Збирати та опрацьовувати фінансову інформацію для підготовки звітів, договорів, нараховувати заробітну плату, вести контроль за сплатою податків, аналізувати щоденні банківські операції, слідкувати за змінами у бюджетному кодексі та законодавстві – це все в будь-якій установі лягає на плечі бухгалтерів. Адже саме від їхньої роботи великою мірою залежить стабільна та успішна робота підприємства чи організації.

Про це пише газета «Новий погляд +».

Всі, хто причетний до бухгалтерської справи, нещодавно відзначили своє професійне свято – День бухгалтера. Одними з тих, кому доводиться пристосовуватися до роботи в умовах воєнного стану та особливо ретельно слідкувати за усім, є бухгалтерії медичних закладів, зокрема, санаторію «Лісова пісня» та КНП «Любомльське ТМО» Любомльської міської ради.

Тамара Бакун уже п’ятий рік працює бухгалтеркою у Волинській обласній здравниці – санаторії «Лісова пісня». Роботою своєю дуже задоволена, особливо – колективом, бо всі тут, зізнається, зуміли стати однією великою родиною, професіоналами, що докладають максимум зусиль для процвітання санаторію.

Родом Тамара із села Бихів Любешівського району, там же закінчила місцеву школу. Змалку захоплювалася математикою, потяг до якої успадкувала ще від мами, тож у табелі з цього предмета стояла оцінка «відмінно».

«У нашому класі було понад 30 учнів, тому вчительку математики треба було дуже уважно слухати, аби розібратися в новій темі. Та мені достатньо було одного уроку, аби прийти додому та виконати домашнє завдання, не повторюючи матеріал з підручника. А на контрольних та самостійних встигала і своє завдання виконати, і сусідам по парті допомогти», – розповідає Тамара Бакун.

Тож після школи вибором професії особливо не переймалася, бо знала, що він буде пов’язаний з роботою з цифрами, та вступила на навчання до Горохівського сільськогосподарського технікуму на спеціальність «бухгалтер». Потім за розподілом потрапила на роботу в кооператив в селі Седлище Любешівського району, де працювала з 2000 по 2007 рік.

Одного разу, взявши з подругою путівку на відпочинок у санаторій «Лісова пісня» від Фонду соцстраху, познайомилася тут із хлопцем з села Піща. З першої зустрічі зрозуміла, що це – її доля. У пари зав’язалися стосунки, а через деякий час Тамара та Олександр одружилися. Після цього вона влаштувалася на посаду бухгалтера уже в місцеве споживче товариство, потім, після виходу з декретної відпустки, з 2012 року працювала у Шацькому лісовому господарстві. А з 2018 року, коли в санаторії «Лісова пісня» з’явилася вакансія бухгалтера, перейшла працювати туди.

Зізнається, що робота бухгалтера потребує великого терпіння, посидючості, концентрації уваги та, звісно, любові до цифр.

«Найбільше люблю шукати помилку у звітах, нарахуваннях, – зізнається Тамара. – Людина, яка не зможе тривалий період провести за одним заняттям, оперувати цифрами, шукати цікаве в рутинній роботі – не буде працювати у цій сфері».

У бухгалтерії Любомльського ТМО сьогодні трудяться четверо працівників на чолі з головною бухгалтеркою Галиною Трощій, куруючи основні фінансово-бюджетні показники. З кожним роком відбуваються все нові й нові зміни в законодавстві, посилюються вимоги щодо публічної звітності та прозорості використання коштів медичної установи. Тому в цій роботі важливі особлива відповідальність та професійність.

Чи не найдовше у Любомльському ТМО працюють у бухгалтерії Галина Конашук та Надія Куць.

Майже пів століття роботі бухгалтера у Любомльській лікарні віддала Галина Конашук. Народилася в селі Ставки Турійського району, вчилася в Любомльському ПТУ, там же і працювала деякий час. Тут, в Любомлі, познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком – Петром Конашуком, котрий на той час працював майстром у Любомльському ПТУ. Після одруження Галина Савівна майже одразу влаштувалася на роботу в бухгалтерію Любомльської лікарні, котра й стала її основним місцем роботи на 49 років. За цей час жінка декілька десятків років обіймала посаду ще й заступниці головного бухгалтера (до 2015-го).

Робота, яку виконувала Галина Савівна, була важка, адже фахівчиня відповідала за матеріальну групу. А це – постійний контроль за ремонтно-будівельними матеріалами та швидкого псування, обладнанням, яке треба було приймати на баланс; закупівля продуктів харчування; зміни в законодавстві. 

За роки, що Галина Савівна працює в лікарні, відбулося чимало змін у роботі, зокрема, й перехід від дерев’яних рахівниць та калькуляторів до комп’ютерної техніки, впровадження замість паперових – електронних звітів. І все це бухгалтерка успішно опанувала, попри свій поважний вік.

Щира, відповідальна, цілеспрямована, з величезним багажем знань, професіоналка найвищого рівня – так оцінюють роботу Галини Савівни її колеги по роботі.

Надія Куць працює в бухгалтерії Любомльського ТМО 30 років та займається чи не найбільш відповідальною ділянкою роботи – нарахуванням заробітної плати.

Народилася 1955 року в селі Машів Любомльського району, де закінчила місцеву школу. Здобула освіту та пішла працювати у відділ статистики, що в Любомлі. А вже згодом влаштувалася на роботу в Любомльську лікарню. Вийшла заміж у село Бірки, звідки чи не щодня в будь-яку пору року їздить на роботу велосипедом.

«Вимоги до роботи тепер стали набагато більші, ніж були раніше, хоча декому здається, що з появою комп’ютерів, впровадженням електронних звітів працювати стало легше, – розповідає Надія Дмитрівна. – З самого початку професію бухгалтера я любила за цифри, розрахунки, нарахування зарплати, підбиття підсумків, звітів вручну – це «затягувало» настільки, що, здається, іноді важко було відірватися від усього цього. Найбільший азарт був тоді, коли у своїх розрахунках починала шукати помилку…»

Надія Дмитрівна застала ще ті часи, коли заробітну плату усім 350 працівникам лікарні нараховували вручну, а потім дані набирали на «Аскоді». У період запровадження комп’ютеризованої техніки також було нелегко: допустиш хоч одну помилку – і все доводиться перераховувати заново. Фахівчиня каже, що траплялося чимало таких випадків, коли нові працівники не витримували навантаження та відповідальності в роботі, тому, пропрацювавши певний період, звільнялися.

Надія Дмитрівна – справжній професіонал у бухгалтерській справі, адже за три десятки років роботи в лікарні знає все до найменших дрібниць, ділиться своїм досвідом з молоддю та готова допомагати своїм колегам.