«Ісландія – багата країна, але ми тут аутсайдери» – шачанка про життя за кордоном

23 Грудня 2019, 12:40

6011

Руслана Зінчук родом із Шацька, але вже 7 років живе в Ісландії. І лише зрідка на відпочинок навідується до рідного селища.

Вперше до цієї країни вона приїхала у 2012 по програмі «Eu Pair». Жила тоді у сім`ї корінних ісландців, де працювала гувернанткою та виконувала хатню роботу. Згодом вийшла заміж за такого ж заробітчанина з України. А зараз – у декретній відпустці, виховує маленького синочка, – пише «Вісник».

Живуть дуже спокійно, на релаксі

– Пам`ятаю, що коли вперше побачила Ісландію з літака, то здавалося, що це інша планета. Надзвичайно вразила природа. Тут є величезна кількість гейзерів та вулканів. Неймовірний чорний пляж – єдиний такий на Землі, а також парк Тінгвеллір, що утворився на зламі двох тектонічних плит, – із захватом розповідає Руслана.

Адаптуватися до життя у новій країні нашій героїні було неважко, але усі ці роки вона із сім’єю відчуває себе тут чужою, заробітчанкою. Культура ісландців побудована на надзвичайній толерантності до іншої особистості, проте близько до себе вони не підпускають і з настороженістю ставляться до інших націй.

– Люди тут живуть дуже спокійно, на релаксі. Ісландці намагаються не образити ні словом, ні навіть поглядом. Це дуже відрізняє їх від українців. Коли я приїжджаю додому, то часто зустрічаюся із грубістю та конфліктами у публічних місцях. А тут такого немає, самому не хочеться виражати негативні емоції через те, що усі такі доброзичливі один до одного. Це ж саме і на роботі, немає пресування чи стресу. Якщо і вже сталася якась прикрість, то все залагодять спокійно, – підкреслює шачанка.

Можливо, таке ставлення до життя, міркує жінка, через те, що в Ісландії мешкає всього 350 тисяч жителів. Тому кожна людина тут по-справжньому важлива і завжди отримає допомогу, якщо цього потребує.

Немає олігархів та дуже багатих людей

Руслана розповідає, що її вражає патріотизм цих людей. У них уся Ісландія – це їхня земля, про яку потрібно піклуватися. Вони трепетно бережуть свою природу та не дозволяють собі байдужості ні в чому. Водночас, додає, що і сама країна так турбується про громадян. Вони можуть не переживати за своє майбутнє. Наприклад, якщо ти втратиш роботу, то можеш отримувати три роки соціальну допомогу.

– Але тут потрібно працювати, працювати і ще раз працювати. Скажу чесно, що поняття достатку тут і в нашій країні значно відрізняється. В Ісландії немає олігархів та дуже багатих людей – всі живуть приблизно однаково добре. Заробляєш ніби багато, але дуже багато і витрачаєш. Дорогі комунальні послуги, оренда квартири, плата за дитячий садочок, страховка… Окрім того, величезні податки, які сягають від 37 % до 47 %. І чим більше ти маєш, тим більше платиш, цим самим допомагаючи обездоленим.

Також жінка розповідає, що майже всі ісландці беруть кредити на техніку, відпочинок. Купити квартиру у них – це означає взяти її у кредит на 30 років.

– Проте ми живемо зовсім не так, як корінні жителі. У них навіть після сплати усіх рахунків залишаються кошти на розваги. А у мігрантів особливо немає вибору, як проводити свій вільний час. Концерти, дискотеки, кінотеатри – усе тут є. Просто це дорого. Максимум, який я можу собі дозволити – ходити в тренажерний зал або ж прогулятися в парку. Природа, звісно, неймовірна, але, наприклад, поїхати в тур, щоб вдосталь насолодитися нею, я також не можу. Так, ця країна багата, але ми тут аутсайдери. Тому у нас відпочинок – це щорічна поїздка додому в Україну, – усміхається Руслана.