Імбирне печиво завжди асоціюється з періодом новорічних та різдвяних свят. Його незабутній аромат є таким самим атрибутом казкової атмосфери, як і запах свіжої хвої та мандаринів. А насичений спеціями смак якось підсвідомо зігріває в холодну пору року. Ось чому так багато господинь з любов’ю випікають його  для своїх родин.

Аби стати професіоналкою цієї справи, шачанка Тетяна Шульга навіть закінчила  спеціальні курси. Вона завжди полюбляла готувати, а  коли у соціальних мережах  натрапила на  майстер-клас із випікання медово-імбирного печива, то захотіла опанувати ще й цю нову техніку. Кулінарку приваблював не так  процес  замішування тіста та подальшого приготування виробів, як їх художній  розпис. 

Читайте також: Лілії-гіганти, або квітковий рай жительки села Положеве

Не думайте, що імбирне печиво готують лише до новорічних свят. Воно є смачною окрасою будь-якого сезонного свята. Тож свій перший навчальний курс  жінка пройшла ще влітку минулого року. А вже на початку вересня дарувала власноруч розписану ароматну випічку для вчителів своїх дітей. Усе це неабияк захопило Тетяну, і вона вирішила вдосконалити набуті знання ще й на зимовому курсі створення новорічно-різдвяного печива.

Читайте також: Галя у капелюсі: унікальна пончистка, яка не вміє їздити ... велосипедом

Мистикиня зі Світязя Марія Граб: життя пронизане творчістю

Медово-імбирні пряники пані Тетяни — це безперечно крафтова продукція (craft - ремесло, майстерність; зроблена власноруч продукція, як правило, в невеликих обсягах). Майстриня запевняє, що до будь-якої справи ставиться з властивим її характеру педантизмом, бо інакше просто не вміє. Тому кожний виріб пече, вкладаючи часточку свого людського тепла. Можливо, тому її сніговички, “миколайчики”, звірятка та казкові герої і вдаються такими милими та чарівними.

Аби пряники були смачними та ароматними, Тетяна принципово використовує лише натуральний мед та домашні курячі яйця; обережно додає гвоздику, імбир, корицю тощо.

Здається, що складного у цій випічці? Але тут теж є багато важливих моментів і, аби все вдалося, слід купувати  інгредієнти у спеціальних крамницях та чітко дотримуватися технологічних норм. Наприклад, для приготування м’якої та однорідної глазурі, потрібно використовувати якісну цукрову пудру дрібного помелу без зайвих домішок. У такому випадку вона рівномірно покриє виріб під час нанесення з кондитерського мішка. Теж саме стосується й контуру малюнка. Звичайно, не все вдавалося з першої спроби, але помилки - це теж хороший  досвід.

Читайте також: З невідомих у модні: поозер’я Волині та Влодави перетворюють у бренд

«Ми хочемо заповнити вакуум дитячого дозвілля», – засновниці першої в Шацьку ігрової кімнати

«Найбільше мені подобається процес  оздоблення печива. Це заняття дає можливість відірватися від буденності та поринути у творчість. Такі моменти завжди чомусь нагадують дитинство, коли із сестрами та мамою, яка працювала вихователькою дитячого садка, так само виготовляли усіляку красу. Мабуть, кожен відчуватиме себе дитиною, вирізуючи з картону різноманітні фігурки, які згодом слугуватимуть шаблоном для виробів з тіста. У магазинах, що не кажіть, більше трапляються стандартні набори.

Особливо це стає у пригоді  під час виготовлення фігурок тварин, що є символами року. Бо навіть, якби такі форми продавались, то чи варто купувати те, що може знову знадобитися лише через  12 років. Ось тому без творчості аж ніяк не обійтися», – розповідає майстриня.

Печиво  Тетяна розмальовує спеціальними харчовими фарбами. Зі стандартних 6 кольорів виводить допоміжні. І лише для обличчя образів, що мають людську подобу, використовує спеціальний тілесний відтінок. Особливої  обережності дій потребує нанесення контуру, адже він має бути рівномірним та чітким.

«Готую я й печиво-розмальовку. Це — глазурований виріб, на якому присутній лише контур. Кожен, хто його придбає, має можливість самостійно надати  образу певних кольорів. Це дає можливість, як батькам, так і дітям, розвивати творчі здібності та фантазію.

Такий гарненький смаколик не кожен наважиться з’їсти одразу. Тому я й подбала про отвір та шнурочок, аби маленький шедевр зайняв достойне місце  на святковій ялинці. Також він може стати чудовим подарунком для інших», – каже моя співрозмовниця. 

Читайте також: «Без патріотизму не буде України», - шацький грузин з українським корінням

Саморобні прикраси, вата та кольоровий дріт: як прикрашали ялинки у післявоєнні часи

«Виготовлення новорічної атрибутики, якою зараз займаюся, — одне з багатьох захоплень мого дитинства», – Вікторія Семенюк, шацька майстриня святкових прикрас.

За творчим процесом пані Тетяни полюбляють спостерігати син та донька, а згодом беруться допомагати. Діти захоплюються маминим талантом, адже ще ніколи не бачили, щоб вона так натхненно малювала. А жінка й сама радіє, що вдалося знайти таку милу серцю справу, яка дає можливість творити на радість людям смачні та гарні вироби.