«Я вважаю, що строкова служба потрібна, щоб зрозуміти наскільки ти морально і фізично витривалий», – Валентин Хомич з Мельників.
-
-
>
-
>
-
>
2033
Валентин Хомич із села Мельники проходив півторарічну строкову службу в Національній гвардії України та звільнився у запас на початку грудня. Тепер він зі спокійною душею може будувати плани на майбутнє та втілювати їх у життя, а його рідні - пишатися тим, що Валентин достойно пройшов увесь цей шлях.
Про це пише газета «Шацький край».
Хлопець запевняє, що служити було не дуже складно, адже і фізично, і морально був заздалегідь підготовлений. А складний період адаптації — це звична річ. Подолати початкові труднощі, влитися у колектив та опанувати військову справу допоміг курс молодого бійця, який Валентин пройшов у навчальному центрі Херсонщини. Там разом з іншими покращував фізичну підготовку; вивчав статут, правила техніки безпеки, основи тактичної медицини та стрільби з вогнепальної зброї. Закріплював ази військової справи на полігоні.
Згодом хлопець вибув для проходження служби в стрілецькій роті однієї з частин Національної гвардії міста Херсон. Там Валентин заступав у наряди та чергування, виконував завдання з охорони громадського порядку тощо. Хлопець розповідає, що строковики проживали в казармі, де нещодавно був проведений ремонт та мали усе необхідне для розв'язання побутових питань. У нашій розмові Валентин звернув увагу й на хороше харчування:
«Звичайно, армійська їжа, не така як домашня, але ми не відчували себе голодними і навіть мали можливість обирати перше та друге за власними смаковими вподобаннями. У раціоні було все необхідне для здоров’я організму. Через надмірні фізичні навантаження, окрім сніданку, обіду й вечері, отримували ще й солодощі та фрукти», – розповів військовослужбовець.
Добрим словом згадує хлопець своїх офіцерів. Строковиками командували лейтенанти, які були лише на декілька років старшими, і це давало можливість краще розуміти одне одного.
«В армії кожен знаходиться на своєму місці. І якщо вони ставлять завдання, то ми зобов’язані виконувати їх належним чином. А про «солдафонщину» або «дідівщину», яку неодноразово згадували наші батьки, й мови не велося. Головне - дотримуватися суворої дисципліни», — каже Валентин.
Для проведення вільного часу слугував клас-музей, де можна було подивитися телевізор та почитати книжки. У великому гарному місті було де й прогулятися та відвідати культурно-розважальні заклади. Головне, повернутися у визначений час.
«Я вважаю, що строкова служба потрібна, щоб зрозуміти наскільки ти морально і фізично витривалий. Крім того, саме «труднощі військової служби», якби це піднесено не звучало, зміцнюють та формують характер, допомагають стати справжнім захисником своєї Батьківщини», – переконаний Валентин Хомич.
