Озеро Пісочне: за три роки - 13 тонн риби

Шацька громада славиться своїми озерами, а ті відповідно – рибним різноманіттям. Для того, аби запаси водних біоресурсів не зменшувалися, а навпаки, щоб відновлювалася популяція риб, їх кількісний та видовий склад, проводиться зарибнення водойм.

До справи зарибнення одного з найбільш популярних серед місцевих мешканців та відпочивальників озера – Пісочного – підійшли виважено як влада області, громади, так і громадські діячі та Волинський обласний санаторій «Лісова пісня», розташований на березі цієї водойми.

Поповнювати озеро рибою розпочали в 2018 році. 50 тис. грн було виділено на придбання риби в межах Регіональної екологічної програми «Екологія 2016-2020». Не стояли тоді осторонь і громадська організація «Рибалки-любителі Шацького району» та мешканці сіл Мельники і Гаївка– на декілька етапів зарибнення активістам вдалося зібрати 98 тис. 500 грн. Крім того, 25 тис. грн виділив санаторій «Лісова пісня», 20 тис. грн. – Шацька селищна рада.Загалом у хорошу справу було вкладено 193 тис. 500 грн.

Об’єднані спільною метою та вмотивовані гарними результатами виконаної роботи, учасники процесу на наступний, 2019-й, рік дещо збільшили фінансування – до 222 тис. 550 грн (від активістів надійшло 149 тис. 550 грн, з обласного та місцевого бюджетів – 63 тис. грн, від оздоровниці – 10 тис. грн).

За 2020 рік на зарибнення зібрали 74 тис. 600 грн (громадяни – 67 тис. грн, санаторій – 7 тис. 600 грн)

Загалом зацікавлені сторони за три роки зібрали рекордну суму – 490 тис. 650 грн (активісти – 315 тис. 050 грн, обласна і селищна ради – 133 тис. грн, санаторій «Лісова пісня» – 42 тис. 600 грн).

Крім того, значний вклад у справу вселення біоресурсів у Пісочне зробили особисто Володимир Найда, який безкоштовно надав 750 кг карася-однолітки, та Ярослав Гич, який зібрав на придбання риби 14 тис. грн з власників дачних будинків урочища Ляпове.

Читайте також: Рибоохоронний патруль вилучив на озері Чакове п’ять сіток

Впродовж трьох років у води озера Пісочне випустили майже 13 тонн риби: товстолобика, коропа і карася.

«Вважаю правильною таку позицію, коли людина не лише споживає, а й підтримує, збагачує, примножує природні багатства. Надіюся, спільно ми не лише підвищимо рибопродуктивність нашого озера, а й зробимо його чистішим, завдяки властивості товстолобика поїдати зелень звільнимо мальовниче Пісочне від надлишку водоростей», – наголошує Анатолій Полінкевич, депутат Шацької селищної ради, громадський активіст, який щоразу бере активну участь у зарибненні.

Зараз найважливіше – вберегти рибу від браконьєрів і масового протизаконного вилову. Місцеві жителі, які вклали в зарибнення левову частку грошей та сил, не збавляють своєї активності, виявляючи порушників та охороняючи водойму. Вони закликають не чинити беззаконня, не зводити нанівець всі вкладені зусилля, а дбайливо, по-господарськи ставитися до нашого спільного багатства.

Довідково. На засіданні уряду 6 жовтня була ухвалена постанова, якою внесено зміни до постанови Кабміну №1209 від 21 листопада 2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів». Необхідність її ухвалення, зазначають у міністерстві, зумовлена тим, що востаннє такси за незаконний вилов риби переглядалися майже 10 років тому, а тому сьогодні жодним чином не відповідають економічній ситуації в країні та не спонукають порушників до припинення незаконної діяльності.

Суттєво збільшився розмір штрафів за незаконний вилов цілої низки видів риб та інших водних біоресурсів:

-карася сріблястого– з 17 до 1581 грн.;

-окуня–17 до 3162 грн.;

-краснопірки– з 68 до 1564 грн.;

-лина– з 119 до 1598 грн.;

-ляща–з 170 до 1649 грн.;

-плоскирки– з 34 до 1564 грн.;

-щуки– з 340 до 3468 грн.;

-судака– з 510 до 3587 грн.;

-сома– з 425 до 5117 грн.;

-раків–з 25,5 до 3332 грн. та інші.

Слава КОЛОМІЄЦЬ