Василь Гвоздецький з Пульма: Життєвий шлях, спрямований на захист України

25 Жовтня 2021, 12:10
Василь Гвоздецький 2072
Василь Гвоздецький

Пульмівчанин Василь Гвоздецький у вересні цього року вже втретє підписав контракт на проходження військової служби. За цей час для чоловіка стало звичною справою змінювати місця проведення військових навчань та служби, зокрема, й у зоні Операції об’єднаних сил.

Про це пише газета «Шацький край».

Сьогодні він з упевненістю може сказати, що обрав хоч і нелегкий, але правильний шлях у житті, в якому вбачає свої подальші перспективи.

Служба не стала на заваді й особистому життю - у нього чудова дружина та син. Василь впевнений, що виховає справжнього захисника Батьківщини та схвально підтримає його рішення вступити до лав Збройних сил України. Адже за останні роки армія стала сильною та боєздатною структурою, у якій кожен охочий знайде своє місце в залежності від власних професійних вподобань та вмінь.

Читайте також«Працюю за покликанням серця», ‒ педагогиня з Голядина Руслана Веремчук

Хлопці, які мають хорошу фізичну підготовку, цікавляться військовою справою та є патріотами своєї країни, зазвичай не уникають строкової служби. Так було і з Василем. Підтримавши пропозицію представників Шацького територіального центру комплектування та соціальної підтримки, він у 2016 році одразу підписав контракт. Тим паче хлопець мав технічну освіту слюсаря-ремонтника, водія автотранспортних засобів, яких на той час особливо потребувала армія. Та й, маючи неабияку любов до техніки, він з радістю обійняв посаду водія-механіка броньованого транспортера-тягача у 14-й окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого, що у Володимирі-Волинському. Опанувавши усі особливості обслуговування військової техніки та поводження з нею, навчався виконувати завдання щодо знешкодження летючих квадрокоптерів та безпілотників. Не менше захопила й стрільба з автомата, ручного протитанкового гранатомета, кулемета тощо. Після проходження підготовчих курсів лідерства сержантів у навчальному центрі «Десна» хлопець отримав звання  головного сержанта взводу.  

Читайте такожШачанка Тетяна Приймук рятує від самотності та від нестерпної думки, що вже нікому не потрібен

Згодом, після двотижневого навчання на Рівненському полігоні, Василь Гвоздецький разом із представниками своєї бригади потрапив у зону ООС, а саме, Станицю Луганську. Там знаходився аж чотирнадцять місяців.

«Спершу було ніяково та моторошно від перебування у напівзруйнованих населених пунктах, проживання у бліндажах та безперервної стрілянини. В такі моменти дуже хотілося додому і, мабуть, не лише я один ставив перед собою запитання: «Чи варто було сюди їхати й для чого?». Та не минуло і тижня, як усе стало звичним. Уникнути небезпечних ситуацій допомагали перестороги та поради досвідчених військових. А турбота про улюблену техніку, яку самотужки ремонтували усім екіпажем, дещо відвертала від поганих думок. Адже її боєготовність була одним із вирішальних факторів під час виконання бойових завдань. Оскільки місця дислокації неодноразово мінялися, то якось через річкове розмежування довелося побачити ворога на власні очі, навіть без використання оптичних засобів», – пригадує контрактник.

Серед населення зустрічалося чимало щирих порядних людей, з якими приємно було поспілкуватися. Не відмовляли наші військовослужбовці у допомозі людям похилого віку, доправляючи до їхніх домівок продукти та дрова, а також допомагаючи по господарству. З-поміж них виділявся дідусь-патріот, колишній афганець, над будинком якого завжди  тріпотів жовто-блакитний прапор.

Читайте такожУ майстрині з Шацька своя магія коровайної справи

Одним із яскравих моментів за довгі роки служби став вишкіл української батальйонно-тактичної групи за стандартами НАТО у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки  Яворівського полігону. Навчання проходило під керівництвом військових інструкторів США, Канади, Великобританії, Данії, Литви та Польщі. Командні навчання, індивідуальна підготовка, заняття з медицини та інженерної справи неабияк підвищили професійні знання та навички. А під час підсумкового заняття українські воїни вже демонстрували своїм наставникам не лише злагодженість та професійність підрозділів, але й здатність виконувати покладені на них завдання за натівськими стандартами.

Василь Гвоздецький як теперішній командир взводу і людина, яка майже з перших років війни перебуває на службі, відзначає стрімкий розвиток армії:

«На краще змінилася не лише сама структура, а й ставлення нашого суспільства до військовослужбовців. Війна дала можливість зрозуміти, що ми не повинні бути слабкими, що ми не можемо бездумно витрачати ресурси, що кожне життя – неоціненне. І окрім захисту, традицій і обов’язків, армія – це ще й професійність, технологічність, досвід, навички й тренування. Недарма багато хлопців  підписують контракт після проходження строкової служби та залишаються будувати кар’єру у війську».

Читайте також: Оздоблюємо кошик до Спаса разом з Тетяною Карлюк

 

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024
20:39