Зневоднений Світязь: там, де плавали зграйки рибок, діти будують замки з піску

Світязь цього літа не впізнати. Краєвиди озера, особливо в районі урочища Гряда, можна порівняти з місячними пейзажами чи епізодами з фільму-катастрофи.

Про це пише газета «Новий погляд+».

Де було мілководдя і плавали зграйки маленьких рибок – там сьогодні діти будують замки з піску і ліплять пасочки. Берегова лінія відійшла вглиб водойми на 100 м, довгі піщані коси простягаються на ще більшу відстань. Лебеді і дикі качки чалапають по озерних залисинах, очерет росте в піску. Містки, вишки рятувальників давно стоять на суші.

У місцевих на вустах чорний гумор: «В Шацькому районі збільшилися площі інвестиційно-привабливих земельних ділянок!..».

Насправді ж зовсім не до сміху. Проблема обмілілого озера Світязь, яке  стало улюбленим місцем відпочинку для десятків тисяч українців, вийшла на загальнодержавний рівень. Вітчизняні телеканали днями навперебій штурмували адміністрацію Шацького національного природного парку, Світязьку сільську раду, міжрайонне управління водного господарства, звинуватили у бездіяльності навіть міністра екології та природних ресурсів: «Де дівається Світязь? Щось робіть, рятуйте перлину!»

Міліти озеро почало ще в серпні минулого року. Ростислав Бондарчук, начальник Волинського гідрометеоцентру, в коментарі одному з видань зазначив, що 2018 рік на Волині видався засушливим і аномально теплим. Лише в березні і липні опадів випало більше норми, в жовтні – приблизно норма, всі решта місяців були скупими на дощі. І все це відбувалося на тлі підвищення температури повітря приблизно на два градуси, а в окремі місяці і до 3,5 до багаторічних показників. Все це не могло не позначитися на водності Світязя, який не має приток, а живиться здебільшого за рахунок опадів і підводних джерел.

Не порадував опадами і нинішній рік. Малосніжна зима, тепла весна і неймовірно спекотний (до плюс 40 градусів!) червень зробили свою справу. Вже в липні туристи вжахнулися, яким зневодненим постав перед ними Світязь.

Частково вирішити проблему допоможе ремонт гідроспоруди на каналі, що сполучає озера Світязь і Луки-Перемут, – у цьому переконана Марія Христецька, директорка Шацького національного природного парку. Шлюз-регулятор буде стримувати виток води та підтримувати її оптимальний рівень в озері. Як з'ясували спеціалісти, за роки довготривалої експлуатації та під впливом атмосферних опадів споруда вийшла з ладу.

На черговій сесії Шацької ОТГ було прийняте рішення взяти гідроспоруду на баланс громади , оскільки фінансування ремонтних робіт здійснюватиметься з державного бюджету, а останній працює лише з об'єднаними громадами, а не сільськими радами. Цьогоріч відремонтують одну споруду, а наступного року, в межах фінансування, планують полагодити і інші. На це необхідні 800 тисяч гривень.

До слова, наукові дослідження, виконані Інститутом водних проблем і меліорації НААН підтверджують погіршення стану водних екосистем, зокрема і Шацького поозер’я,  через ті ж глобальні зміни клімату: зростання середньорічної температури, посушливість, прогресуючі процеси зменшення річкового стоку та водозабезпеченості територій. Оскільки всі озера Шацького нацпарку мають тісний гідравлічний зв'язок, така сама картина обміління спостерігається і по інших водоймах.

Чи шкодить Світязю Хотиславський кар’єр – унікальне родовище в Брестській області Білорусі, де видобувають пісок і крейду? Ще за Союзу вчені дійшли висновку, що розробляти кар’єр без шкоди для унікальної екології Шацьких озер неможливо. Втім, білоруси впродовж багатьох років таки видобувають там пісок. Як стверджують фахівці, природоохоронним структурам залишається моніторити вплив кар’єру на рівень води в Шацьких озерах, а за умови загострення проблеми – починати вирішувати її на міжнародному рівні.

Місцеві старожили пам’ятають всякі періоди: і паводок, і рідкісну посуху. «Старші люди розповідали, що під час великої повені перекопували перешийок між озерами Світязь та Лу́ки, аби знизити катастрофічно високий рівень води. Була й інша крайність. Мій дід, 1904 року народження, розповідав, що одного року Світязь пересох настільки, що в Закло (це перешийок між затокою Лука́ і плесом Світязя) корови вбрід переходили на шацьку сторону», – писала на сторінці в соцмережі світязянка Світлана Лукашова.

Глобальні зміни клімату, відсутність опадів, білоруський кар’єр, а ще наслідки меліорації, глибокі побутові свердловини, гігантські штучні ставки на плантаціях лохин – все це, на думку жителів району, порушує баланс води, забираючи зі Світязя по краплині життєдайну вологу.

Чи незворотні це зміни, чи дасть природа людині шанс втрутитися і запобігти катастрофі, чи під силу це буде Homo sapiens і яким, зрештою, побачимо Світязь наступного, 2020-го року?.. Ці питання поки без відповіді.

Мирослава ЦЮП’ЯХ