«Працюю за покликанням серця», ‒ педагогиня з Голядина Руслана Веремчук

До професії педагога з повагою ставилися в усі часи. Мабуть, тому, що вчитель – це не просто високоосвічена людина, а насамперед той, хто вміє передати свої знання іншим, пояснити незрозуміле, знайти ключ до здібностей кожного учня.

Саме такими якостями володіє Руслана Іванівна Веремчук, яка вже чотирнадцять років працює вчителем іноземної мови у Голядинській школі. Вона народилася та зростала у селі Світязькі-Смоляри. Ще з дитинства дівчинка разом із сестрами полюбляла гратися у «школу». Не менш привабливим виявився і справжній навчальний процес, а її вчителі завжди були прикладом для наслідування. Ось так, прислухаючись до власних вподобань і обрала собі професію.

Спершу Руслана навчалася у Володимир-Волинському педагогічному училищі за спеціальністю «Початкове навчання (вчитель німецької мови)», а згодом здобула вищу освіту на факультеті іноземної філології Луцького педагогічного вишу. Під час проходження практики у селі Голядин вийшла заміж і залишилася там працювати.

Перші роки завжди нелегкі, адже доводилося звикати до нового середовища, багато працювати, переймати досвід старших колег з інших шкіл, поповнювати набуті знання з інтернет-ресурсів. Згодом  німецьку мову, якою починала навчати дітей, повністю витіснила англійська. Тому й педагогині довелося провести особисту перепідготовку та вдосконалити дещо забуті знання.

«Слід зазначити, що з маленькими дітками нелегко вивчати іноземну мову, адже для них зовнішні враження є досить сильним відволікаючим фактором, який не дозволяє зосередитися на незрозумілому матеріалі. Тому тут аж ніяк не обійтися без комунікативно-ігрового методу навчання: розважальних ігор, музичних руханок, співанок, театральних постановок.

Жодного уроку не провела я й без унаочнення: коли діти чують нове слово і водночас бачать відповідний предмет, оглядають та беруть його до рук, то набагато краще засвоюють подану тему.

І якщо учні з нетерпінням чекають наступного уроку та починають впевнено будувати перші речення – нашій спільній радості немає меж», — розповідає Руслана Іванівна.

З переходом до Нової української школи навчальний заклад забезпечили двома ноутбуками та такою ж кількістю телевізорів, спеціальним роздатковим матеріалом тощо. А після успішної реалізації тогорічного проєкту на придбання акустичної системи, з`явилася відповідна техніка, яка покращує сприйняття тематичних звукових матеріалів.

Читайте також: Один день з життя сільської вчительки

За словами педагогині, діти значно краще сприймають і новий навчальний процес. Особистісно зорієнтований підхід кожного вчителя дозволяє малечі почуватися значно розкутішою та впевненішою у собі  Адже дітей не сварять за незнання та невиконання домашнього завдання, прислухаються до особистих думок, вчать критично мислити та не боятись вільно висловлюватись. Вони мають змогу розповідати про себе, про те, що їх оточує і чим вони займаються. Втілення таких успішних змін будуються на підтримці, партнерстві, довірливих відносинах між вчителями, учнями та батьками.  

Читайте також: Життя – у школі, радість – у дітях: сторінками вчительського шляху Зінаїди Мельничук

Вербальне оцінювання учнів 1-2 класів, серед яких надають перевагу висловлюванням «молодець», «нічого страшного», «ти можеш краще» дає змогу дітям поступово, без психологічних травм перейти до рівневого оцінювання 3-4 класів.

«Якщо під час дошкільної підготовки діти мріють про робітничі професії, а впродовж навчального процесу вони хочуть стати вчителями – це і є чи ненайкращим свідченням того, що малечі подобається невимушена програма Нової школи»,– усміхаючись відзначає моя співрозмовниця.

Попри педагогічну діяльність,  Руслана Іванівна долучається й до розв'язання різнопланових проблем свого навчального закладу. Нещодавно вона  стала переможницею конкурсу проєктів місцевих ініціатив на придбання будівельних матеріалів для оновлення фасаду школи та ремонту східців. Не шкодує і власних коштів на необхідну для занять наочність. Окрім цього, педагогиня завжди шукає можливості для професійного розвитку: переглядає вебінари, семінари, онлайн-уроки; надсилає власні творчі розробки до «Всеосвіти», сучасної платформи, яка допомагає вчителям професійно зростати та підвищувати педагогічну майстерність.

«Звичайно, у роботі неодноразово зустрічаються усілякі складні моменти, розчарування та невдачі. Але у будь-якому випадку ніколи не жаліла про обраний шлях, адже працюю за покликанням серця», – додає на завершення розмови Руслана Веремчук.