Галя у капелюсі: унікальна пончистка, яка не вміє їздити ... велосипедом

Шачанка Галина Оксентюк – унікальна пончистка. Жінка не вміє їздити на велосипеді та соромиться збувати власну продукцію відпочивальникам на пляжі. А ще, у будь-яку погоду носить великий капелюх, завдяки якому є впізнаваною серед покупців. Вони так і називають її  між собою «Жінка у капелюсі» або «Галя у капелюсі». 

Про це пише газета «Шацький край».

А все розпочалося з пиріжків, щедро наповнених картопляною, м’ясною, гороховою, капустяною та ягідною начинками, які реалізовувала на відпочинковій базі Львівського національного медичного університету двадцять чотири роки тому. Тепер щосезону її смачну випічку вже відшукують шанувальники у декількох поколіннях, діти та онуки перших клієнтів.

Читайте також: Світязь. Пончики. Кульки

Якось одна знайома порадила спробувати смажити та продавати пиріжки й навіть поділилася рецептом. Пані Галина спробувала, але дещо змінила інгредієнти. Ось так колишня випускниця електромеханічного ВНЗ, яка останнім часом працювала інженеркою-нормувальницею Шацької ремонтно-транспортної бригади, перекваліфікувалася на пончистку, яка безмежно любить свою справу.    

У 1997 році Галина Оксентюк та ще декілька жінок продавали домашню продукцію на відпочинковій базі «Медик», адже на той час ніхто не збував її на пляжі. І оскільки до санаторію «Лісова пісня» було легше діставатися, то там і продовжила розвивати власну справу. А люди з різних баз відпочинку, розташованих поблизу, вже самі відшукують шацьку кулінарку.

Читайте також: Ціни на відпочинок на Світязі: пампушки вже по 30 гривень, а вугрів взагалі немає...

Ті чи інші відпочивальники мають свою пончистку та впізнають її за певними ознаками. Тому коли Галина відрізала довге волосся та змінила зачіску, постійні клієнти трохи розгубилися і не знали як описати жінку, у якої найсмачніша випічка. Ось так і з'явився в її гардеробі капелюх.  

У пані Галини є свій маркетинговий хід: вона кладе багато начинки у тісто, як це колись робила її мама. Жінка навіть створила власний вид пиріжків, у якому поєднуються два види начинки, перекладеної шарами. На 40-50 смаколиків готується один заміс тіста, а на більшу кількість – два. Адже поки дійде черга до останнього виробу, воно може прокиснути, і пампухи чи пиріжки матимуть зовсім інший смак і колір.

Праця пончистки досить складна і починається ще звечора. Кулінарка заздалегідь готує для роботи посуд та фруктові наповнювачі. Також попередньо тушкує капусту та варить горох, бо знає, що незабаром на неї чекає пекельний ранок. Приготовлені на світанку  картопляну, м’ясну та всі інші начинки заправляє цибулею, кропом, спеціями та береться до головної справи. 

Читайте також: Освідчення на Світязі: розвиток весільного туризму на Шацьких озерах

Але бувають різні курйози. І як би господиня не намагалася дотримуватися усіх тонкощів приготування, підвести може борошно, яке останнім часом все більше втрачає свою якість. Тоді тісто рідне, і з ним складно працювати. Смажені в олії пончики та пиріжки вкладає у картонні бокси донька Мар’яна. Обоє звикли працювати під звуки веселих запальних пісень, бо тоді  робота не здається такою важкою.

-Коли усе гаразд, то хочеться й щось новеньке придумати. Якось навіть спробувала смажити пончики з персиком. Але, коли на серці тяжко, то й випічка вдається дещо гіршою на смак. Можливо люди цього не помічають, а я – так, – розповідає Галина.

Пончики у шацької кулінарки на будь-який смак: з чорницею, вишнями, згущеним молоком, маком та абрикосом. Вибирай, що душа забажає! Розмовляючи зі мною, вона паралельно отримує замовлення і вже знає, чого і скільки готуватиме на завтрашній день. Аби не затрачати власні кошти на чорницю, встигає назбирати її у лісі не лише на випічку, а й зимову заморозку. 

Жінка зізнається, що збирати ягоди любить не менше, ніж смажити пиріжки. І особливо, коли немає торгівлі, то дуже кортить до лісу. Та й випічка з цією ягодою є брендовою і найбільш популярною. Не менше полюбляють відпочивальники й пампухи з вишнею, а є й такі, що лише з маком подавай.

Мабуть, кожна пончистка може розповісти свої цікаві історії, які трапляються з нею. Є така і в пані Галини. 

- Якось підходять до мене київські відпочивальники та й кажуть: «А ми про Вас у газеті читали». Я здивувалася, адже нікому інтерв’ю не давала. Та раптом пригадала чоловіка, який довго спостерігав за тим, як я продаю домашню продукцію і згодом підійшов, аби придбати смаколиків та порозмовляти. А через певний час з’явилася про мене стаття у газеті, і я зрозуміла, що це був хтось із луцьких журналістів. Шкода лише, що не запам’ятала назви видання, боз тих пір минуло вже більше десяти  років, — пригадує пончистка.   

Отримуючи смакову насолоду від випічки, люди передають одне одному номер телефону шацької кулінарки. Таким чином Галину знаходять відпочивальники з різних куточків шацького поозер’я. А ті, хто чекають на них удома, просять прихопити із собою незабутніх місцевих смаколиків.

Не кожного дня пиріжки чи пончики продаються до останнього. І, аби добро не пропадало, жінка щедро  роздає його рідним та близьким.  

Читайте також: На телеканалі розповіли, чи готовий Шацьк до прийому туристів