Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Лікарка Тетяна Цвид
Лікарка Тетяна Цвид

«Сімейному лікарю доводиться бути і реаніматологом, і педіатром, і терапевтом», – шацька лікарка Тетяна Цвид

13:10 14.06.2019
1532

Кажуть, що лікар – це посередник між людиною і Богом. Він допомагає зцілювати тіло і душу, вселяючи у її серце віру та надію, співчуває, рятує від різноманітних хвороб, стоїть на сторожі людського життя.

Допомагати людям – надзвичайно благородна справа. У цьому переконана Тетяна Цвид, сімейна лікарка Шацької амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Вона лише три роки тому прийшла працювати у медзаклад, але за цей час зуміла здобути серед пацієнтів репутацію професіонала своєї справи, котрому можна довірити не лише своє здоров’я, а й життя.

Після закінчення Шацької загальноосвітньої школи у 2008 році (до речі, із золотою медаллю), вступила на навчання у Львівський медичний університет на спеціальність «Лікувальна справа», бо все життя мріяла бути медиком. «Моя мама хотіла бути лікарем, але у неї якось не склалося. Можливо, її мрія передалась підсвідомо і мені, бо з дитинства я навіть не уявляла себе в іншій професії. Альтернативи у мене не було, здається, що я лікарем і народилася», – розповідає молода спеціалістка.

У 2014 році, після закінчення вишу, два роки проходила інтернатуру в обласній та міській лікарнях Луцька, працювала фельдшером на Гряді. Згодом стала сімейним лікарем у Шацьку.

На запитання, чи важко бути лікарем, адже доводиться постійно бачити страждання людей, їхній біль, ходити на нічні чергування, відповідає: звичайно, важко.

«Хоч нічні чергування почали давати мені нещодавно, але сімейному лікарю доводиться бути і реаніматологом, і педіатром, і терапевтом… Особливо наша багатофункціональність дається взнаки влітку, коли в біля кабінетів поряд із місцевими – черга з відпочивальників.»

Тетяні Цвид своє здоров'я та життя довірили більше 1800 жителів району, підписавши з нею угоди про надання медичних послуг. З них на обслуговуванні має аж 600 дітей. Переконана, що лікар, в першу чергу, повинен бути людяним, чесним, розумним, чуйним, відданим своїй роботі, постійно розвиватися та йти вперед, адже це професія, де потрібно вчитися щодня, постійно вдосконалюючи своїх навики та знання.

Сучасною медичною реформою лікарка задоволена та вважає це хорошим кроком з боку держави.

«Це, звичайно, плюс для медицини. За кожним лікарем закріплена певна сім'я, і я вже знаю про своїх пацієнтів абсолютно все: їхні хвороби, в тому числі спадкові, хронічні та вроджені. Є люди, які проживають у віддалених селах, і я маю приїхати до них, оглянути та надати допомогу, провести профілактику чи лікування, адже я відповідаю за їхнє здоров'я. Тобто лікар «йде в люди», відповідно пацієнти краще довіряють своєму сімейному лікарю», – переконана Тетяна Василівна.

За декілька років роботи в лікарні було чимало важких випадків, які запам'яталися найбільше саме складністю стану пацієнтів. Але попри це, вдавалося їх врятувати. Наприклад, одного разу швидка привезла чоловіка з серцебиттям більш ніж 200 ударів, він був майже синім. Дуже перелякалися, переживали, адже треба було перш ніж довезти в реанімацію, надати першу допомогу. Коли завезли в Любомль, серцебиття у чоловіка було 73.

Вдалося врятувати 78-річну жінку з набряком легень. Вона задихалася та була майже присмерті.

«Надії майже не було, зважаючи на її вік та стан. Але на щастя, нам вдалося її врятувати», – говорить лікарка.

Неабияк вдячна за врятоване життя й жителька шацька Надія Терета, котра декілька місяців тому потрапила у реанімацію з інфарктом та пережила операцію на серці.

«Це першокласний кардіолог, – розповідає шачанка. – Хоч і молода, але вона швидко поставила діагноз та зорієнтувалася у ситуації, надала першу допомогу, оперативно викликали нам назустріч реанімобіль з Ковеля. Якби не вона – мене уже не було б на цьому світі. І я та мої рідні ій щиро за це вдячні».

Кажуть, що з кожним роком лікар стає все «твердішим». Але це – не про Тетяну Цвид.

«З кожної ситуації треба робити висновки, навіть якщо лікування вдалося. До своїх пацієнтів треба ставитися з повагою, вислухати та зрозуміти їхні почуття, адже всі вони – чиїсь близькі люди. Кожного свого хворого я пропускаю крізь серце», – зізнається Тетяна Василівна.

Зараз лікарка прагне підвищити свою кваліфікацію, опанувавши ультразвукове обстеження серця на курсах у Львові. Адже у медзакладі є відповідна апаратура, а от фахівця – немає. Зізнається, що працювати в Шацькій лікарні, де хороший колектив, є можливість повчитися як у старших колег, так і на різноманітних курсах, – одне задоволення. Часто зверталася за порадами до нині покійного хірурга Володимира Бонадренка, також – Алли Курчак, Тетяни Нагорчук, Світлани Крецу, Наталії Ганжали, Галини Піддубної, Катерини Кусько-Жданової, Мар'яни Ватрич, Романа Вензловського та інших.

У переддень свята бажає своїм коллегам та медичним працівникам району наснаги, сили та мудрості у нелегкій роботі, не втрачати надії та завжди з новими силами йти вперед!


Коментарі

Однокласник

18:08 14.06.2019

Тань, ти справжній молодець. Про тебе, як про лікаря чув тільки позитивні відгуки. Так тримати, бажаю подальшого професійного зростання.

22 липня
Сьогодні
Вчора
20.07.2019
19.07.2019
18.07.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин