«Швидка допомога» і незамінна рятівниця з села Підманове

Свого часу вона плакала, коли почула, що два роки доведеться відпрацювати у фельдшерсько-акушерському пункті села Підманове. Проте доля розпорядилася так, що Ольга Цвид саме в цьому мальовничому населеному пункті знайшла свою половинку, там народилися її сини – Роман і Ярослав, почав будуватися просторий дім, а сама жінка як висококваліфікований медичний працівник стала «швидкою допомогою» і незамінною рятівницею для своїх односельців.

В жовтні 2018-го Ольга Миколаївна відсвяткувала свій золотий життєвий ювілей, а в квітні цього року виповнилося 30 літ відтоді, як вона вперше переступила поріг ФАПу у Підманові. Ці події, а також позитивні відгуки про фельдшерку її друзів, колег, пацієнтів, односельців стали гарним приводом, щоб поспілкуватися з нею про роботу, тонкощі професії та людей, яким віддає своє вміння і тепло великого серця.

Про це пише газета «Новий погляд+».

Ольга Цвид народилася в селі Рівне Любомльського району – там і зараз живуть її рідні: батько, брат. Після школи закінчила Ковельське медичне училище, і в 1989 році приїхала в Підманове. Бажала собі кращої роботи, тому на початку кар’єри були і сльози, і розчарування. Спершу винаймала квартиру в селі, але через трохи вийшла заміж за місцевого жителя і оселилася в будинку чоловіка. Сім’я в нього була велика, багатодітна – разом з невісткою Ольгою в хаті мешкало 17 людей. Згодом подружжя отримало квартиру, почали будувати власний дім, народилися діти.

Фельдшерсько-акушерський пункт у Підманові зараз гарний, після ремонту, з обкладеними плиткою грубками, новими меблями та устаткуванням. В такому приємно працювати і приймати пацієнтів. Немало коштів вклали у те, аби відремонтувати медпункт, Світязька сільська рада та районна влада, своєї праці – сама Ольга Миколаївна.

Володіння фельдшерки – це немале село з півтисячею жителів, пансіонат «Шацькі озера», урочище Гірка. Саме Підманове – перспективний населений пункт біля Світязя, молоді люди звідти не втікають, навпаки, одружуються, в них народжуються дітки. Як розповіла пані Ольга, було, що в рік по 10 немовлят з’являлося на світ, в 2017 – 7, в 2018 – 4. Цьогоріч народилося двоє.

«Ці маленькі є також моїми пацієнтами. Поки новонародженому не виповниться місяця, я маю 4 рази його відвідати вдома, потім батьки самі раз у місяць приносять дитину у ФАП на профілактичний огляд. До обстеження долучаються і медики Шацької районної лікарні», – розповідає Ольга Миколаївна.

В старших людей села – свої болячки. Йдуть до медика, щоб поміряла артеріальний тиск, зробила ін’єкцію, збила високу температуру, надала допомогу при травмах, болях в поясниці, суглобах, при грипі та ГРВІ тощо. Буває, що звертаються вночі, в вихідні і свята.

Кожний пацієнт для неї – особливий, відповідальність за хворого – величезна, бо він довіряє медику найцінніше – своє здоров’я і життя. За одну пацієнтку – породіллю – Ольга Миколаївна свого часу, ще на початку кар’єри, дуже злякалася. Була ніч, і в селі вирувала буря: грім, блискавка, шквальний вітер. Не стало світла, а тут якраз у породіллі почалися перейми. Поблизу не було жодного транспорту, щоб відвезти жінку в райцентр, а про мобільні телефони тоді ще ніхто не чув. І молода завідувачка запанікувала… Але її підтримала жінка, яка народжувала! Заспокоїла, що все буде добре. Так і сталося: приїхав автомобіль швидкої, і вже в лікарні народилося  здорове маля.

Є в завідувачки і незвичайні пацієнти, яким для покращення самопочуття потрібно просто почути голос Ольги Миколаївни. До однієї такої – 80-річної місцевої жительки – фельдшерка навідувалася, щоб поміряти тиск, послухати, як б’ється серце, поспілкуватися про життя-буття. «Все добре, ви здорові!» – заспокоювала бабцю, і ту протягом тижня не турбували ніякі болі. Через тиждень все повторювалося. А тоді бабуся зізналася: «Мені стає легше, коли ти зі мною поговориш».

За 30 років село Підманове стало рідним для Ольги Цвид. Саме тут вона реалізувала себе як дружина, мама, сформувалася як висококваліфікований медичний працівник, готовий надати допомогу хворому, попередити недугу, підбадьорити, вселити надію. Ольга Миколаївна відчуває, що потрібна людям, які живуть у селі, а вони, в свою чергу, дякують їй за добро і зичать професійного довголіття та успіхів у нелегкій роботі.

Мирослава ЦЮП’ЯХ