Шацька майстриня виготовляє стрітенські свічки
-
-
>
-
>
-
>
5916
15 лютого християни відзначили свято Стрітення. Це свято символізує не лише зустріч Старого і Нового Завітів та явлення немовляти Ісуса світові, а й час побачення Зими та Весни.
Саме тоді наші пращури уважно спостерігали за погодою, аби зробити прогноз на цілий рік, та виливали свічки. Справжня стрітенська свічка має бути виготовлена з чистого бджолиного воску. Головна її сила — у щирій молитві, бо лише тоді вона набуває чудодійних властивостей та оберігає від усілякого стихійного лиха, сімейних негараздів та хвороб.
Про народні традиції та процес виготовлення стрітенської свічки розповіла шацька майстриня Надія Матющенко.
Читайте також: Містечко інтересів: як у Шацьку реалізували проєкт на 273 тисячі гривень
Жінка розповіла, що її творчий процес розпочався зі звичайнісінької скляної банки. І це направду так. У звичному посуді якось негоже було святити воду на Водохреща. Надія є глибоко віруючою людиною і, постійно відвідуючи богослужіння у каплиці святої мучениці Тетяни, на собі відчула, як радіє душа від цілковитої гармонії декоративної краси та духовності. На її думку, релігійна атрибутика повинна бути естетично привабливою та дарувати піднесений настрій. «У мене все вдасться і буде не гіршим, ніж в інших» — дала собі настанову Надія та придбала усе необхідне для декору: натуральну мотузку, штучні квіти, стрічки, намистини; клейовий пістолет та деякі інструменти. Під час творчого процесу нагодилися професійні навички, адже жінка має освіту керівника гуртка художньої праці.
По закінченню роботи залишилося чимало матеріалу. Тож, аби добро не пропало, вирішила продовжити займатися «хендмейдом». Тим паче, що під час Божої служби не одна парафіянка звернула увагу на привабливу роботу та забажала мати й собі щось схоже. Так з’явилося ще чимало декоративно оздобленого посуду з яким хотілося якнайшвидше піти до каплиці.
Читайте також: На Шаччині вшанували воїнів учасників бойових дій на території інших держав
Майже за місяць до Стрітення Господнього виникло бажання виготовити ще й свічку і так само прикрасити.
«У давнину стрітенську свічку виготовляли величезних розмірів з чистого воску, який зберігав свій натуральний темно-коричневий колір. Велика пошана у ті дні була пасічнику. До нього приходило багато односельчан, які очікуючи на свою чергу, бажали отримати свічку (тепер її здебільшого купують у церкві). Після освячення вона ставала справжнім оберегом від усього лихого та, зазвичай, займала місце біля ікон», — розповідає майстриня.
Пані Надія запевняє, що процес виготовлення нескладний. Восковий лист, який попередньо знаходився у теплому місці, кладеться на рівну поверхню. На одному з його країв фіксується гніт. Далі матеріал скручується у «трубочку». Під час цього процесу слід натискати на неї з обох боків для рівномірного загортання та щільності виробу. Кінці загладжуються над вогнем, а гніт сам вкривається воском. У цій справі також важливо пам’ятати про співвідношення товщини гніту та свічки.
Читайте також: Українці можуть платити за комуналку на 50% менше, – міністр розвитку громад
Світлинами своїх робіт Надія ділиться у Фейсбуці, а готові вироби здає під реалізацію у сувенірний відділ торговельного центру «Велес». Провівши експеримент, майстриня навіть визначила термін горіння «громовиці», аби задовольнити цікавість покупців.
«Пам’ятаю, як боялася йти до церкви з першою свічкою, бо мені сказали, що через відсутність штучних домішок, вона може швидко плавитись та розтікатись, спричиняючи незручності. Але виріб з вощини витримав свій перший іспит. І я зрозуміла, що й з натуральної сировини свічка теж може бути якісною. Що стосується декору, то кожен обирає його на свій смак: одним вистачає гілочки самшиту, перев’язаної стрічкою, а інший бажає складну композицію», — ділиться роздумами моя співрозмовниця.
Сама Надія полюбляє прикрашати вироби, використовуючи декор у національно-патріотичному стилі: грона калини, квіти соняшника, синьо-жовті стрічки та інше.
«В житті українців є багато державних, релігійних, професійних та особистих свят. І кожне з них має свої символи та атрибути. Звісно, що вироби ручної роботи до того чи іншого свята створюють неповторну атмосферу. Крім того, це чудова можливість показати свої здібності та вміння творити», — завершує бесіду моя співрозмовниця.
Майстриня має багато нових ідей та бажання працювати, аби лише були час, сила та натхнення. Зокрема, мріє освоїти техніку декупажу. Тим більше, що вона ще й має помічницю, донечку Тетяну, та підтримку з боку синів і чоловіка. Символічні заробітки суттєво не збільшать сімейних статків, а от радість, щастя та позитивні емоції від творчого процесу тільки примножаться.
Людмила МАКСИМЧУК
Читайте також: За 2020 рік ціни на цукор та яйця зросли на 50%
