Фітнес по-світязьки, або чому щовечора світязянки поспішають до клубу
Майже 30 світязьких жіночок щовечора кидають свої домашні клопоти, беруть невеличкі килимки, спортивний одяг та поспішають до сільського будинку культури. Адже там на них уже чекає їхня наставниця та неформальна тренерка новоствореної групи здоров'я – шачанка Тетяна Положевець.
Створити у своєму рідному селі Світязь таку групу загітували підприємиця Ольга Романюк та Тетяна Парфенюк, пише газета «Новий погляд+».
«Прикладом для нас стала група здоров’я, яка діє в Шацьку майже 20 років. У свій час там займалося декілька жінок зі Світязя. Щоразу бачили, як шачанки поспішали у спортшколу на заняття, як активно там займаються. Деякий час туди ходила й світязянка Тетяна Парфенюк, тож не з чужих слів знає, яку користь дають ці вправи. Справа в тому, що у містах є спеціальні заклади, де можуть займатися жінки різного віку. Сільські жінки такої можливості позбавлені, хоча насправді саме вони все життя найбільше займаються важкою фізичною працею, яка потім, на схилі літ, «вилазить боком»: болить спина, поперек, підвищується тиск, сковуються суглоби. А до лікаря не находишся, тож і опиняються зі своїми болячками сам на сам», – розповідає Ольга Романюк.
Удвох взялися агітувати своїх односельчанок, котрі бажали б займатися у цій групі. Звернулися за допомогою й до Світязького сільського голови Миколи Цвида, аби дозволив проводити заняття у будинку культури, за що йому дуже вдячні.
Вже у перший день на заняття прийшло 25 жінок різного віку. Наймолодшій Діані немає й 30, найстаршій – колишній завідуючій дитячого садочка Вірі Цвид – 68. Тут – і пенсіонерки, і працівниці державної служби, дитсадка, школи, підприємиці та продавчині.
«Ми побачили, що наші дівчата мають натхнення і бажання займатися, бо розуміють, наскільки важливими для жінок не лише старшого, а й середнього віку фізкультура. Тим паче, коли комплекс вправ спрямований на усі частини людського тіла», – зауважує Ольга Романюк.
Тетяна Положевець улітку працює коменданткою на одній із баз відпочинку, а до виходу на заслужений відпочинок працювала у районномі відділі статистики. Тепер же, маючи шестирічний «стаж» у шацькій групі здоров'я, погодилася навчати вправам світязянок. Каже, що відколи активно почала займатися в групі, жодного разу не пила пігулок від тиску.
Комплекс вправ, як зауважує пані Тетяна, є універсальним та включає і настанови японського лікаря Кацудзо Ніші, що їх популяризувала Майя Гогулан, і елементи бодіфлексу, і розробки Поля Брегга, й авторів інших методик, які вдалося зібрати «докупи» організаторці шацької групи Надії Стаднік.
Ці вправи допомагають укріпити хребет, м’язи, розробляти шийний відділ, суглоби, ноги, стопи, руки та є хорошою профілактикою багатьох захворювань. На все – аж півтори години занять. Розпочинають їх із легких вправ: розминки шиї, масажують «потрібні» точки на голові, біля вух, очей, носа, біля пальців рук… Потім – комплекс вправ на розробку суглобів, обов’язково – спини та хребта, тазового відділу, рук та ніг, зміцнення м’язів усього тіла. Тут роблять вправи на розтяжки, присідають, скачуть та бігають! Обов’язково - вправи на дихання. Та після заняття не падають від втоми, а навпаки, йдуть додому бадьорі та заряджені позитивною енергією!
«У кожного з нас є проблеми зі здоров’ям. Я ж вирішила спробувати зайнятися цим «фітнесом», як жартують наші жіночки. Раніше я ходила на тренажери до Світязької школи. Але вони не давали мені бажаного результату. На наших заняттях робимо більше 100 різних вправ, а вже за тиждень я відчула полегшення, ніби мій організм повністю «перезавантажився», – ділиться Ольга Романюк.
Тут забуваються домашні клопоти і проблеми, йде цілковита концентрація на вправах. Усі учасниці – максимально зібрані й організовані. «Гуртом же і займатися веселіше, якщо треба – підказуємо одна одній, як правильно робити ту чи іншу вправу, підтримуємо», – розповідають жіночки. За декілька тижнів світязянки Тетяна Парфенюк, Павліна Носуліч, Раїса Дужич та Олена Зборовська майже вивчили структуру занять, тож тепер по черзі залюбки долучаються до їх проведення.
Світязькі фізкультурниці мріють, аби до їхньої групи долучалося все більше охочих, і не тільки з їхнього села, а й інших населених пунктів.
«Якщо в інших селах нашого району захоче хтось організувати групу здоров’я – ми залюбки поділимося досвідом, допоможемо, навіть готові декілька тижнів їздити туди, аби навчити жіночок тому, що вміємо самі. Бо якщо жінки самі не будуть дбати за своє здоров’я, то за них цього ніхто не зробить», - зазначає Ольга Романюк.
Віта ШЕПЕЛЯ