«Видали зброю і навчили азів тактичної медицини»​​​​​​​ – військова медсестра з Омеляного

В нинішній складний для України час жінки нарівні з чоловіками беруть участь у бойових діях на Сході, розбудовують нову армію, освоюють військові професії, надають першу медичну допомогу і рятують людські життя. Вони захищають національні цінності і нашу територію не з примусу, а добровільно, за покликом серця. 

Саме з патріотичних міркувань і бажання бути корисною там, де найважче, підписала контракт на військову службу Катерина Омельчук  з села Омеляне. І от уже пів року 23-річна медсестра виконує обов’язки санітарної інструкторки в одному з українських військових підрозділів – пише газета «Новий погляд+».

Коли я зателефонувала до Катерини в зручний для неї час, вона була на вулиці і …грала в сніжки.

«У нас випав сніг! Неможливо всидіти в приміщенні!» – пояснила веселим голосом. І відразу серйозно наголосила, що має всього декілька хвилин для розмови.

7

Дівчина з багатодітної сім’ї свого часу закінчила Ковельський медичний коледж за спеціальністю «Лікувальна справа». Працювала в Шацькій і Любомльській лікарнях медсестрою, два роки – в аптеці селища Шацьк. Рішення підписати контракт на військову службу прийняла не задумуючись. Зізнається, хотіла спробувати себе у більш відповідальній роботі. А ще Катю вабили невідомість, особлива гуманітарна місія медика на війні і бажання переступити через стереотипи і власний страх.

Батькам було непросто відпустити доньку на війну, але й перечити їй вони не стали. Коли 16 липня цього року дівчина підписала контракт, мама і тато підтримали її, розуміючи, що та знайшла себе та усвідомила своє професійне призначення. Короткі курси, ознайомлення зі статутом та наказами ЗСУ – і Катерина відбула до зони проведення ООС.

Медична сестра говорить, що з перших годин розпочалася безперервна робота, тому часу на адаптацію чи думки про якісь страхи не було. З часом призвичаїлася до військової дисципліни та завдань, які повинні виконувати медпрацівники в різних екстрених ситуаціях.

6

Трапляється, що Катерині та іншим медиками доручають вивозити потерпілих з передової і доставляти їх у госпіталь. Потрібно все виконувати чітко і злагоджено, бо доля поранених часто залежить від людини, яка перша надає їм допомогу.

У підрозділі, де служить Катя, медики на вагу золота. Як і в бійців, у неї завжди готовність номер один. Працює без вихідних і без свят. Зізнається, перед підписанням контракту «доброзичливці» лякали її, що жінки і дівчата зазнають на військовій службі постійної дискримінації. Проте з перших днів страхи розвіялися: в неї чудова команда, уважний командир, привітні колеги.

5

«Задоволена я і умовами проживання. Щодня маємо триразове висококалорійне харчування, повністю забезпечені одягом, взуттям та іншими необхідними у побуті речами. А ще важливо, що вчасно виплачується заробітна плата», – розповідає Катерина.

Додому, в Омеляне, не приїжджає, бо дуже далеко, два дні потрібно витратити на одну дорогу. Втім, сучасні блага цивілізації: телефон, інтернет дозволяють постійно бути на зв’язку з рідними. Мама телефонує щодня, бо дуже хвилюється за доньку. Не забувають і друзі – їм цікаво, як там, на Сході.

Катя бадьорим голосом і з задоволенням розповіла мені про свою роботу. Відразу видно, що вона їй до душі, і дівчина пишається тим, що робить. Плани на майбутнє не озвучувала, адже попереду – довгий період служби (контракт підписала на три роки).

Хоче, щоб якнайшвидше закінчилася війна, бо за ті місяці, коли перебуває в близькості до лінії фронту, довелося бачити найстрашніше і навіть смерть побратима, що загинув від рук ворога. А ще наша землячка мріє здобути вищу освіту і стати висококваліфікованим медиком. Бо з кожним днем усе більше переконується в тому, що її покликання – рятувати людей, дарувати їм здоров’я і давати шанс на життя.

Щороку кількість жінок в українській армії невпинно зростає. За останніми даними Міністерства оборони України, у ЗСУ служить 27 597 представниць жіночої статі. Це  вдвічі більше, ніж було у 2013 році. Кожна з них, у тому числі і Катерина Омельчук, впевнено інтегруються в армію, опановують ази військової справи, виконують поставлені завдання, чим наближають перемогу України у війні.

6

Мирослава ЦЮП’ЯХ