«Не перестаю захоплюватися своєю професією» – про роботу у шкільній бібліотеці з Марією Морозюк

Міжнародний День шкільних бібліотек відзначають щорічно в четвертий понеділок жовтня, починаючи з 1999 року. Цього ро­­ку цей день припадає на 28 жовтня. Засновником цієї кален­дарної події є всесвітня організація ЮНЕСКО. Її мета – привернути увагу суспільства до критичного становища, в якому опи­нилися шкільні біб­ліотеки.

В умовах інноваційних освіт­ніх змін бібліотека школи все частіше асоціюється з образом Попелюшки: працелюбної простої дівчини, яка терпляче зносить усі випробування долі, не на­рікаючи на них. А щоб перейти на сучасну модель шкільного інформаційного центру, книго­з­бір­ні потрібне оснащення ком­п’ютерною технікою та достат­нє надходження періодичних видань для педагогів та шко­лярів всіх вікових категорій, – пише газета «Шацький край».

По­шук більш ефективних шляхів засвоєння інформації продов­жується, проте ще багато де­сятиріч поряд з розвитком тех­нічних засобів навчання голов­ним джерелом інформації буде залишатися друковане слово, а наші видавництва продов­жу­ватимуть збільшувати випус­ки книг, брошур, журналів і газет, якими нам доведеться користу­ватися все життя.

«Не престижна робота» – інко­­ли доводиться чути й такий вислів про професію бібліо­те­каря. І лише істинний поціно­ву­вач друкованого слова може заперечувати сказа­не, бо ж він глибоко переконаний, що це чи не найцікавіша сфера діяльності людини.

В цьому переконана й Марія Морозюк, бібліотекарка опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ст. «Світязький ліцей» Шацької районної ради, яка у царині книжкової мудрості самовіддано працює вже понад 40 років. Жінка щаслива, що має можливість передати власну любов до книги учням, а також допомагати у роботі вчителям рідного навчального за­кладу, який колись відкрив для неї дивовижний світ знань.

«Пропрацювавши довгі роки в шкільній бібліотеці, не перестаю захоплюватися своєю професією. Незважаючи на пенсійний вік, хочу й далі працювати на користь людям. Певно, що таке бажання викликає любов до дітей, без яких не уявляю свого життя. І оскі­льки вони є головними відвідувачами книгозбірні, це вимагає від мене особливої відповідальності, вміння спілкуватися відповідно до кожної вікової категорії, володіти тактом і емоційною вит­рим­кою та ввічливістю. Від спілкування з читачами-учнями отри­мую велике задоволення. В індивідуальних бесідах з ними відкри­вається так багато цікавих дитячих захоплень, особливостей, пог­лядів, різне ставлення до світу та життя. Приємно відчути себе наставником, в руках якого книга – могутня зброя впливу. Я вірю, що представники нового покоління зрозуміють, що книга є най­надійнішим джерелом збереження інформації, цінуватимуть її та примножуватимуть як духовне надбання народу та піднесуть ро­боту бібліотек на значно вищий рівень», – розповідає про улюб­лену справу Марія Іванівна.

Результатом її кропіткої творчої праці є старанно оформлені тематичні матеріали, цікаві літературні виставки, огляди, музей книги, безліч тематичних заходів та свят, проведених самостійно, або ж спільно із вчителями.

У жовтні цього року вже про­вела чимало заходів щодо Все­українського місячника шкільних бібліотек під гаслом «Бібліотека Нової української школи – про­стір для освітніх можливостей кожного учня».

Як відомо, особливої уваги у шкільній бібліотеці потребує робота з підручниками, яких книжковий фонд бібліотеки на­лічує більше чотирьох тисяч. Із вра­хуванням того, що цьогоріч кни­гозбірня отримала підручни­ки та навчальні посібники для учнів 2, 6 та 11 класів, куплених за кош­ти державного бюджету Укра­їни, їх дещо не вистачає. Об’єм роботи – величезний, адже, окрім 339 учнів Світязького ліцею, доводиться обслугову­вати читачів бібліотечних філій Грабівської, Підманівської та Смолярсько-Світязької шкіл. В цьому напрямку Марія Морозюк тісно співпрацює з районним відділом освіти, молоді та спорту, дирекцією школи, вчителями, своїми колегами.

«Хотілося, щоб книжковий фонд Світязької шкільної біблі­о­теки в більшій мірі забезпечувався сучасною художньою літе­ратурою, здебільшого пригодницького та фантастичного жанру, яка б могла замінити дітям віртуальні ігри. Також бракує під­ручників та програмних творів з української та зарубіжної літе­ратури й вільного позакласного читання. Вчителі теж не проти покористуватися новою фаховою літературою, прочитати книгу на свій смак, переглянути журнал чи газету. А преси взагалі немає», – говорить бібліотекарка.

Оскільки у сучасних дітей знижується інтерес до читання, і во­ни надають перевагу отриманню інформації через Інтернет – по­тріб­но розумно поєднувати у роботі ці два могутні джерела інфор­ма­ції та для цього мати відповідну оргтехніку.

Щоб привести до ладу вже старі або нові, недбало збережені кни­ги, необхідні чималі затрати та й немалих коштів потрібно для того, аби замінити зношені меблі на нові та більш комфортні, щоб ство­рити у приміщенні домашній затишок.

«Я впевнена, що мої колеги також очікують на різнопланові прогресивні зміни у бібліотечній сфері, а зокрема, на вагому фінансову підтримку», – ділиться наболілим Марія Морозюк та щиро вітає колег зі святом.

До привітань приєднується й колектив редакції газети «Шаць­кий край» та інтернет-видання Район.Шацьк та бажає усім працівникам шкільних бібліотек міцного здоров’я, щастя, успіхів та творчих злетів у професійній діяльності і, звичайно ж позитивних змін у роботі.

Людмила МАКСИМЧУК