Історія села Пулемець: Пулемец. Пулеміч. Полмо. – Частина ХVІІ
Говорячи про минуле нашого села, не можна оминути ще одну проблему, яка не може не хвилювати жителів Полісся. Це проблема меліорації.
Те, що меліорація потрібна а навіть необхідна, ні в кого не викликає сумнівів. Без неї землеробство в наших краях неможливе. З давніх-давен люди вели боротьбу за кожен клаптик орної землі, відвойовуючи її від боліт і трясовини, копаючи рови і канали. З історичних джерел відомо, що ще у ХVІІІ ст. існували проекти широкомасштабної меліорації наших земель. Так, на карті Я.А.Різзі-Заннонія 1772 року зазначено проект каналу, який мав з’єднати маленьке озеречко (очевидно, Ритець) із Бугом. Копали його кріпаки. В розкладці на збір податей із адміністраційних селян частини с.Пулемець (Казни) поміщика Ейсмонта за 1841 рік відзначається, що кожна кріпацька душа зобов’язана сплатити панові 75 коп., в тому числі на канал. Вказаний канал тоді прокопаний так і не був.
Наступ на болота тривав і в часи панської Польщі. З тижневика «Zycie Wolunia» за 26 серпня 1928 року ми дізнаємося про наступне: «Розроблено проект пониження рівня озер у Любомльському повіті (Шацьких) і меліорування 42 тис.га , з яких 2500 га дуже багнистих. Проект у двох альтернативах і шести варіантах. Минулого року розпочато з’єднання Бугу з одним із озер (Ритцем)». Проект експонувався на сільськогосподарській виставці. Кошторисна вартість робіт становила 2283000 злотих. Але і цей проект залишився лише на папері.
Широкомасштабна меліорація в наших краях розпочалася у 70-х роках минулого століття. Меліоратори просувалися форсованим маршем, відвойовуючи в комариних боліт великі території. Одне за одним зникали журавлинові болота. Меліоратори обіцяли золоті гори, а колгоспи чекали на них з розкритими обіймами. Техніка вторгалася в болотні масиви, розорювали природоохоронні зони. Змінювалися гідробіологічний і гідрохімічний склад води. Почали всихати не тільки болота, а й ліси. Як ми зараз бачимо, меліорація призвела до серйозних наслідків в нашому регіоні.
Правда, тоді на це ніхто не зважав. В Пулемці меліоративні роботи здійснювалися з грубими порушеннями всіх норм і правил. Нерідко допускалися суттєві відхилення від проекту, або на ходу вносилися до нього поправки. Знищувався верхній родючий шар. Меліоровані площі не вирівнювались і на них залишались численні вимочки. В той же час могутня техніка за могоричі розвозила землю по садибах пулемчан. Голова колгоспу Корень Н.Н. замість того, щоб контролювати якість роботи, їздив у Луцьк і добивався зміни в проекті для того, щоб обгородити колгоспні поля глибочезними ровами (щоб не крали). Чи буде по ровах стікати вода, його обходило менше.
Звичайно, меліоративні роботи дали змогу значно розширити посівні площі і збільшити валове виробництво зерна, картоплі, овочів, а також зміцнити кормову базу тваринництва. Все це позитивно відобразилося на економіці колгоспу. Однак це тривало недовго. Через неправильну експлуатацію і недогляд меліоративна система досить швидко почала виходити з ладу. Закінчився гарантійний термін експлуатації закритого гончарного дренажу, позаростали канали. Значна частина раніше меліорованих площ перетворилася на зарослі верболози і пустирі. Такими ми їх маємо і на сьогоднішній день.
До позитивних змін, що відбулися у житті пулемчан, у цей період можна віднести й таке. У другій половині 60-х років у побут жителів села починає входити телебачення. В наступні роки село вкривається густим лісом телевізійних антен. Крім чорно-білих телевізорів в домівках селян з’являються і незабаром стають звичними такі предмети побуту, як холодильники, пральні машини, газові плити і таке інше.
В 1965 році завершилося будівництво нового клубу. В 1966 році відкрито дитячий садок, який і донині розміщений у гарно відремонтованому колишньому будинку священика. У 70-х роках збудовано ФАП і відновило роботу поштове відділення. У 1986 році силами колгоспних будівельників споруджено сучасний магазин промислових і продовольчих товарів.
Коментарі