Директорка санаторію «Лісова пісня» мріє створити казку для людей

14 Квітня 2019, 11:25
Руслана Дибель мріє зробити з санаторію казку для людей 5538
Руслана Дибель мріє зробити з санаторію казку для людей

Нинішній рік – знаковий для Руслани Дибель, директорки санаторію «Лісова пісня», заслуженого лікаря України, бо рівно 30 літ тому вона прийшла працювати в оздоровницю медиком-терапевтом. Професійна дата тісно пов’язана із ще однією – життєвою. 11 квітня Руслані Євгенівні, котра є берегинею в родині медиків, щасливою дружиною, мамою і бабусею, професіоналом своєї справи і керівником потужного, відомого на всю Україну, оздоровчого закладу, виповнилося 55 років.

Про сокровенне, багаторічну працю і казку, яку мріє зробити з санаторію, – розмова з поважною ювіляркою, – пише газета «Новий погляд+».

Руслана Дибель народилася на Іваничівщині, в родині, яка з покоління в покоління плекала медиків. Дідусь, а потім мама прищепили їй любов до людей і бажання дарувати їм здоров’я та вселяти надію. Школу закінчила з золотою медаллю  і вступила до Чернівецького медичного інституту. Саме в цьому виші Руслана Євгенівна познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком – Володимиром Дибелем, нині генеральним директором Комунального неприбуткового підприємства «Любомльське ТМО Любомльської районної ради». Згодом подружжя молодих перспективних медиків запросив на роботу Микола Шидловський, який тоді очолював санаторій «Лісова пісня». Майже два десятки років Руслана Євгенівна працювала заступником директора санаторію з медичної частини. На її плечах була вся лікувальна база закладу, а також проживання, харчування пацієнтів, підбір персоналу.

Багаторічна медична практика і досвід керівника стали міцним підґрунтям для події, яка започаткувала нову сторінку в літописі санаторію «Лісова пісня». 8 лютого 2018 року депутати Волинської обласної ради затвердили кандидатуру Руслани Дибель на посаду директора волинської оздоровниці. Відтоді в санаторії почалися великі перетворення. Сама ж директорка, коли починає перераховувати все зроблене за рік, наголошує:

«Це все робочі моменти з покращення рівня комфорту та якості надання послуг відпочивальникам. Насправді ж головне моє досягнення і першочергове завдання (бо є до чого прагнути!) – це  здорові і щасливі люди. Пацієнти, задоволені лікуванням, харчуванням, умовами проживання і чуйним, уважним ставленням персоналу. І працівники санаторію, які цінують і люблять свою роботу, професійно ростуть і вдосконалюються, мають високі зарплати і почувають себе захищеними».

Хоча зовнішні зміни, які сталися в санаторії за два роки (до призначення на посаду Руслана Дибель рік виконувала обов’язки директора), направду вражають. Оздоровниця працює протягом цілого року, а не лише влітку. Цьому в значній мірі посприяло те, що за кошти обласної ради була здійснена промивка та ремонт системи опалення, реконструкція теплотраси та котельні.

В корпусах і відділеннях тепер тепло, затишно і завжди є пацієнти – не менше 100 чоловік навіть у зимову пору. Потенційних відвідувачів санаторію приємно здивують капітально відремонтовані відділ маркетингу, п’ятий поверх загально-терапевтичного відділення, а це 25 номерів і  3 коридори; всі цехи їдальні, в якій частково оновлено обладнання. Розпочали зовнішню реконструкцію приміщення лікувально-діагностичного відділення, благоустрій території закладу та пляжу.

Нещодавно в оздоровниці запрацювало п’яте реабілітаційне відділення – для хворих на цукровий діабет. Висококваліфіковані фахівці творять дива після стаціонарного лікування діабетиків, поєднуючи в реабілітаційних заходах найсучасніші методики і лікувальні фактори курорту. Донедавна там успішно функціонували післяінфарктне, післяінсультне, посттравматичне відділення та реабілітація учасників АТО. Їхню роботу і особливо результат високо оцінили на державному рівні – санаторій «Лісова пісня» цього року потрапив у список найкращих оздоровчих закладів України з реабілітаційного лікування.

Як керівник Руслана Євгенівна пишається тим, що санаторій щороку оснащується новітнім лікувальним обладнанням. Пацієнти відчувають на собі дію надійних, високоякісних апаратів, мають можливість відвідати нещодавно відкриті кабінети кінезотерапії, де вправи лікувальної гімнастики та робота на тренажерах стають помічними для хворих після інсультів, травм і навіть з ДЦП; підводного скелетного витяжіння, де лікують  грижу, остеохондроз, сколіоз, спондилез, протрузії.

Напрацьовані десятиліттями методики лікування цілющими травами, (чаї, фітоаплікації, фітоінгаляції, фітованни) і торф’яними грязями давно стали візитівкою санаторію. Чудовим доповненням до лікування  є також сеанси психологічного розвантаження, музико- та аромотерапія, підводний та гідролазерний душі, тренажерний зал, різноманітні масажі, тібетська сауна тощо. Хворі з усієї України, які проходять тут оздоровлення, швидко набираються сил після хвороби, зміцнюють імунітет і просто відпочивають душею і тілом на лоні природи: біля мальовничого озера і серед соснових лісів.

Втім, зі слів Руслани Євгенівни, справжній поступ відбудеться тоді, коли санаторій зможе добудувати спортивно-оздоровчий комплекс з басейном, встановити бювет з мінеральною водою. Бо ж відомо, що на території оздоровниці «відкоркували» свердловину з водою, яка має високий ступінь мінералізації та хороші лікувальні властивості. Також у планах керівництва повністю змінити вигляд санаторію з «совкового» на європейський.

Щоб іще більше популяризувати заклад, цьогоріч тут започатковують міжнародний фестиваль-конкурс хореографічного та вокально-хорового мистецтва «Лісова пісня 2019».

І на роботі, і в сім’ї знають, скільки сил і здоров’я Руслана Євгенівна вкладає в те, щоб санаторій «Лісова пісня» став популярним серед українців, щоб вражав зразковою гостинністю і першокласним рівнем сервісу, заманював високопрофесійними медичними кадрами і сучасним устаткуванням. В родині, де всі медики: і батьки, і діти (донька Оксана працює в кардіореанімації Луцької міської лікарні, Олена – лікар-інтерн у Чернівецькій обласній лікарні), підтримують і схвалюють усі її добрі починання та пишаються успіхами. Саму ж ювілярку радують, надихають і додають енергії здобутки її дітей, маленькі перемоги двох внуків: Андрійка і Злати. Тому те, що Руслана Дибель інколи робить неможливе, беручи на себе відповідальність за найцінніший дар людини – її здоров’я, працюючи на повну силу задля добробуту санаторію, є заслугою і її сім’ї, і колективу оздоровниці, а також наслідком непорушних життєвих принципів, в основі яких лежить любов до ближнього.

З ювілеєм!

Мирослава ЦЮП'ЯХ

Коментарі
17 Квітня 2019, 12:07
Видумує вже шо тико ни треба
Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024