Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Оксана Забужко
Оксана Забужко

Існує ризик несподівано і непомітно втратити державу, – Оксана Забужко

16:00 13.04.2019
804

Оксана Забужко, яка є не тільки письменницею, а й людиною з активною громадянською позицією, висловила думки щодо другого туру виборів Президента України.

У виданні Zbruc опублікували колонку письменниці.

«Всі підстави для дуже високого рівня тривожності в суспільстві, безумовно, є. І так, безумовно, існує ризик отак несподівано і непомітно сьогодні втратити державу, яку з-під нас можуть висмикнути, як килимок з-під ніг, ще до кінця року.

У мене в цій ситуації подвійна оптика. Я як автор, перекладений у двадцяти країнах світу і з професійними там контактами (контакти – це видавці, журналісти, колеги-інтелектуали, письменники і так далі), з минулого понеділка отримую масу інформації із західних джерел, видань, медій – отримую ось цей сигнал тривожності: репутація України зараз просто тріщить. Після Майдану, після 2014 року, після тої відсічі, яку Україна дала російській аґресії, всі оці чотири з гаком роки було круто, подорожуючи по світу, бути українкою. Було почуття гордості за свою країну і було ось це відчуття поваги, з якою на тебе, як на представницю твоєї країни, дивляться як друзі, так і вороги. Зараз є відчуття остраху перед тим, що нація готова вибрати comedian (комік, паяц), який у жодному інтерв’ю жодному із західних видань не спромігся ще відділити себе від свого персонажа. Це почуття: що за нація? що за люди? що за суспільство? що за країна? Вони якійсь несерйозні…

Так, шановні, це – технологія. Поза всяким сумнівом, Україна сьогодні знову в черговий раз стала на передньому краю цієї глобальної війни – добре, називайте її гібридною. На нас ставиться експеримент – великою мірою, безпрецедентний.

Це технології, які сьогодні апробуються на Україні… І виборча кампанія Володимира Зеленського почалася не 3-4 місяці тому, не в новорічну ніч, коли він заявив, що йде у Президенти – вона почалася всі 15 років тому. І всі ці 15 років – це розкручування симпатичного образу Василя Голобородька (ім’я вкрадене у видатного поета сучасності – до речі, біженця з Луганщини з 2014 року). І якщо ми кажемо про поляризацію, то країна ділиться на тих, для кого Василь Голобородько – це поет-шістдесятник, поет-сімдесятник, чиє номінування на Нобелівську премію активно обговорювали в 2014 році, і на тих, хто ніколи не чув про такого поета, і для кого Василь Голобородько – це персонаж серіалу, він же, відповідно, і носій усіх функцій отого енергійного симпатичного образу молодого чоловіка, який збирається все змінити, з яким сьогодні асоціюють виконавця цієї ролі.

Відбувається підміна. Вперше – саме тепер і саме в Україні. П'ять з половиною мільйонів виборців проголосували за голограму – за віртуального кандидата з ім’ям Володимир Зеленський. Але ми не знаємо, хто такий Володимир Зеленський як політик. Володимир Зеленський – це сума певних позитивних емоцій, зв’язаних із шоу-бізнесом, із гумором, з усмішкою, з рекламою – це ось той віртуал, який, з іншого боку, непомітно і ненав’язливо впроваджує дуже аґресивну мову ненависті устами свого персонажа.

Чого варта лише сцена розстрілу парламенту?! Реклама розстрілу парламенту. І оці ніби безневинні, грайливі, суто маркетологічні білборди – чи то вони політичні, чи неполітичні: «весна прийде, сажать будем». А кого «будем сажать»? Шановні журналісти, саме з вашого табору, з цеху журналістів публікував собі журналіст у соцмережах фрази «собрались там у Порошенка – вот как раз бы газ пустить им, и все проблемы были бы решены».

В український простір вкидається ось такий дискурс – той, котрий називається каналізацією аґресії. І це також технологія. У кожному суспільстві дрімає латентний вірус агресії. У суспільстві, котре саме є об’єктом іноземної агресії – цей рівень, зрозуміло, підвищений. І от непомітно, тільки слухаючи телевізійні новини, регулярно чуємо «убили», «зґвалтували», «зарізали», «з’їв брата», «алкоголіки згоріли», «перевернувся тролейбус»; і навіть якщо в Тайвані, то там теж «перевернувся тролейбус», «страшна стихія знищила» і так далі. Ось у цьому всьому – російська технологія, яка називається «как страшно жить».

Для людини, котра приходить ввечері після роботи чи має і на роботі вдень ввімкненим фоном телевізор, усе це роздряпування невдоволення і вселяння почуття дискомфорту. Далі питання – каналізувати оце невдоволення, оцю ненависть і аґресію і розвернути її. Куди? Хто винен? Правильно – чинна влада. В усьому винуватий Порошенко. У чому винуватий і в чому невинуватий – але це вже підігрівається вже системно. А далі з’являється образ усміхненого, симпатичного і веселого персонажа телесеріалу – й у висліді ми маємо двох кандидатів на другий тур: віртуального і реального. Віртуального, про якого ми не знаємо насправді нічого, знаємо дуже мало, можемо лише здогадуватись і підозрювати його зв’язок із російськими грішми по тому, що він є продуктом російського-таки шоу-бізнесу. Це окрема тема, яка у нас теж залишалась за дужками близько п'ятнадцяти років, і про яку я, зрештою, написала у «Музеї покинутих секретів»: лінія Дарини, як Україна втрачала своє інформаційне поле, непомітна окупація інформаційного поля тими, хто мою героїню врешті попхнув з її телевізійного каналу.

Ця стратегія обернення аґресії всередину суспільства, нацьковування навзаєм, вкидання гиркання і штовхання ліктями та вбачання у ближньому ворога, який зазіхає на твоє майбутнє, – це атака на те почуття солідарності, на ту єдність, яку ми вибороли, виплавили кров’ю на Майдані і в боях 2014 і 2015 років. Ця єдність, ця солідарність, це почуття гідності і гордості бути українцем – ось те, що стало об’єктом цих технологій та інформаційних атак. Ми дуже і дуже вразливі сьогодні.

В Україні відбувається поділ на раціоналів і емоціоналів. Далеко не всі мають свою думку. «Своя думка» – це дуже енергозатратний процес. Вона вимагає справді спеціально затрачених зусиль, часу, пошуків інформації, створення свого власного інформаційного поля і так далі. Це робота професіоналів. 75% людей повторюють те, що вони чули у ЗМІ, готовими блоками. І це не є жодна образа. Я не політик, я не повинна бути чемною – я повинна бути щирою, я письменник, і мені за це платять. Відповідальність нас усіх, хто виробляє дискурс – за те, щоби ми «фільтрували базар», кажучи усім нам нав'язаною мовою гопоти. Це наша відповідальність за той дискурс, який ми продукуємо і яким послуговується манікюрниця, яка мені розповідала свої погляди, таксист – так, я розмовляю з таксистами, я спілкуюся з дуже різними людьми. Сфера моєї компетенції, моя сфера безпосередньої відповідальності – те, що називається душевним здоров’ям моєї країни, моїх читачів. Що в цьому сенсі я можу зробити? Я ділюся своїми рецептами виживання, рецептами збереження цілості, рецептами того, як не здуріти, коли тобі постійно хакають мозок. Я говорю: «Люди, будьте свідомі, що вам хакають мозок, і сприймайте всю інформацію критично, все справджуйте, перевіряйте, реагуйте на меми, слухайте, як люди говорять і що вони говорять».

Я багато років говорю в різних аудиторіях, що в мене є тільки один рецепт на збереження душевної рівноваги: побільше читайте хороших книжок, побільше спілкуйтеся з дітьми і слухайте хорошої музики, більше дивіться на небо і вимкніть телевізор.

Це речі, які контролює звичка читати хороші книжки – бо висока культура читання справді гарантує від дуже багатьох форм інформаційної залежності: ви краще чуєте, коли вам брешуть.

А тут все вирішує освітня реформа. Всі війни виграють – і це сказав ще Бісмарк – шкільні вчителі».

Читайте також:

«Ці вибори – теж війна, ба навіть одна з найважливіших її битв», – Оксана Забужко

«Леся Українка – наша козирна дама», – Оксана Забужко на «Фронтері». ЦИТАТНИК

Оксана Забужко стала лауреаткою Шевченківської премії

Коментарі

Це Зорян

21:57 13.04.2019

Чи Шкіряк?

Наркоман

07:21 14.04.2019

Да усім вже похрен

Василь

08:51 14.04.2019

Людей хвилюють пенсії, зарплати, робота в Польщі, корупція всередині країни. І вони праві. Але зараз на кону зовсім інше. Ми дійсно можемо втратити державу, бо доручаємо її управління лояльній до Росії людині без духовних цінностей і без політичного досвіду. Для чого такі страшні екперименти??? Знову буде майдан, протистояння, яке на руку Москві. Не дай Боже, щоб пролилася кров невинних... Як думаєте, ЗЕбільшість, на чиїй совісті вона буде?

наркоман

09:23 14.04.2019

скоро власть зміниться ви інші статі писати будите харош напрягатись все одно рейтенги показують ЗЕ виграє ви просто шапку миняйте та й усе ))))))))))

Ха-ха!

09:39 14.04.2019

Електорат Зеленського проснувся - наркоман.

Вассі

09:47 14.04.2019

Розумні люди під час майдану казали, що при його перемозі буде війна?. Казали. На чиїй совісті кров і смерть?!

дурниці все

10:25 14.04.2019

Ви серйозно вовтузитесь над минулим. Кричите, що можна втратити державу. Дурниці, коли народ цієї держави ВЖЕ ПРОСНУВСЬ, її на приспиш так просто. А коментарі деякі дууудже дебільні- люди не бачать, що держава тільки народилась. ЇЇ ПРОСТО, ФАКТИЧНО НЕ БУЛО. І війна була просто неминуча на зіткнення азіатів і нас- європейців.

Читач

11:05 14.04.2019

Повністю підтримую думку Василя.

Я

13:56 14.04.2019

Не сваріться. Вовік прийде, припинить війну, зрубає під корінь корупцію, зробить зарплату в 20 тисяч доларів, ковбасу по 2.20 грн, ,закриє Польщу для заробітчан. Він же циркач-фокусник, маг, чародій - йому все під силу! Готуйтесь до того, що буде смішно.

24 квітня
Вчора
22.04.2019
21.04.2019
20.04.2019
19.04.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин