Мисткиня з Шацька задає ритм культурного життя району

Жити заради творчості – це про Ніну Вирович із Шацька. Все своє свідоме життя директорка Шацького міського Будинку культури співає, пише пісні, відроджує давно забуті традиції і, як мати-берегиня, впродовж 36 років плекає народний ансамбль «Молодички», керівником якого є.

Вона задає ритм культурного життя району і впевнено торує шлях колективу до вітчизняних і міжнародних сцен, – пише газета «Новий погляд +».

«Молодички» навчили українських пісень поляків і білорусів, заспівали «Розпрягайте, хлопці, коней» у Празі (Чехія), утнули рідної, поліської, на військовому кораблі в Криму, підняли дух українських воїнів у зоні АТО/ООС…

Минулого року відповідно до Указу Президента Ніні Вирович присвоїли почесне звання «Заслужений працівник культури України». В цей зірковий час, коли їй аплодувала вся Волинь, мисткиня не стала довго хизуватися нагородою, а у всеозброєнні ідей та творчих задумів знову поринула в роботу. Живе і трудиться заради своїх «Молодичок», не шкодуючи для розвитку колективу ні сил, ні часу, ні особистих заощаджень.

Ніна Федорівна є автором багатьох пісень з репертуару колективу, а також режисером, костюмером, спонсором і навіть водієм. За власний кошт і своїм транспортом возить колектив на «гастролі», сама оздоблює візерунками сценічні костюми, оббиває пороги благодійних фондів і владних кабінетів з проханням підтримати фінансово.

Багаторічна творчість Ніни Вирович два роки тому вилилася в її перший друкований музичний збірник «Дзвенить в піснях озерний край». В нього ввійшло 26 творів на слова та музику талановитої культурної діячки. Серед них – «Гімн Шацька» (Ніна Федорівна автор музики), «Шацька привітальна», «Твої, Україно, сини», присвячена сину-прикордоннику. Немало пісень написані з посвятою Шацькому краю, рідному селу, озеру Світязь, Волині, українсько-польській дружбі, ветеранам Другої світової, батькам.

У Польщі ж Ніну Вирович називають не інакше, як українським амбасадором міжкультурного діалогу. Багато років вона своєю творчістю, комунікабельністю, щирістю будувала місток між двома країнами, через культуру і мистецтво досягаючи порозуміння і міцної дружби. Вільно розмовляє польською мовою, перекладає з польської на українську і навпаки, тому є постійним учасником міждержавних зустрічей, конференцій, традиційних у районі Європейських днів добросусідства.

Відколи Шацький міський Будинок культури після реконструкції став окрасою селища, в ньому не затихає українська пісня, а сама Ніна Федорівна долучається до проведення в ньому святкових заходів як для вихованців дитсадка, так і школярів, молоді і літніх людей. Традиційними в МБК стали ретро-дискотеки. Це теж була ідея директорки – започаткувати цікаве дозвілля для тих, кому за 30. Відтоді зазвучали в Будинку культури хіти 80-90-х, а на танцювальні вечори до Шацька стали приїжджати жителі навколишніх сіл і навіть сусідніх районів.

Культура для Ніни Вирович – це не тільки пісня. А ще й матеріальне надбання, втілене в національному одязі, в вишиванці, в відродженому на сцені старовинному обряді поліського весілля, обжинок, збирання ягід. Домоткані сорочки з бабусиних скринь, столітні бурки, крайки, літники – весь цей скарб допомагає ансамблю і його керівникові  яскраво і в найменших деталях відтворювати дух минувшини озерного краю.

Нещодавно директорка МБК знову приємно здивувала земляків, прикрасивши заклад культури древніми вишитими картинами, деяким з яких майже 100 років. Багато з цих робіт, які творилися вмілими руками шацьких і мельниківських майстринь, могли опинитися на смітнику, а деякі так і лишилися б припадати пилом на горищах будинків. Втім, завдяки Ніні Федорівні вони отримали нове життя.

«Це ж наша історія, витонченість ручної роботи, колір настрою, думки жінок, які вклали у вишивку свої переживання, надії, любов… Ці творіння повинні жити», – розповідає про свою колекцію пані Ніна.

Культурна діячка, яка за покликанням серця присвятила себе мистецтву, для кого творчість, духовність та національні традиції стали головними життєвими орієнтирами, 16 березня відзначила ювілей.

Ігор Баранюк, завідувач сектору музично-хорового мистецтва і шкіл естетичного виховання Волинського обласного науково-методичного центру культури, багато років знає Ніну Вирович, і вітаючи з днем народження, називає її унікальною людиною:

«Привітна, життєрадісна, неймовірно талановита, вона в постійному творчому неспокої. Її культурне подвижництво, любов до рідного краю, до України знаходять відгомін у кожному серці, дарують людям радість. Дай Боже, щоб ніколи не міліло джерело її наснаги, щоб била ключем потужна творча енергія, втілюючи задумане у мистецькі шедеври. Бажаю Ніні Вирович вдячних цінителів її титанічної праці, невпинного руху вперед і нових перемог!»

                                                                                                                                                                                                                        Мирослава ЦЮП’ЯХ

Читайте також: Місток є Європою, у якого не сідає «батарейка», або що бажають Ніні Вирович у день ювілею