Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Житель Шацька став батьком для чотирьох племінниць та доньок двох дружин

20:00 03.10.2018
16672

Від наших читачів почула історію про неймовірну долю молодого чоловіка. Андрій Бик з Шацька, не маючи рідних дітей, дав сімейний затишок і батьківське тепло для восьми чужих дочок! Він не роздав їх по інтернатах, коли померли батьки, а залишив у своїй сім’ї. І хоч одружився вдруге, залишився батьком для дівчаток першої дружини.

Сам лишився з п’ятьма дітьми

Тепер Андрію 40 років. Вперше одружився у 27 з трохи старшою жінкою Світланою. У його хату, де жив разом з батьком, вона прийшла з двома дочками. Віка навчалася у четвертому класі, Яна – у першому. Його батько не перечив вибору сина, і так усі разом добре вживалися в одній хаті. Дівчата одразу стали називати Андрія татом, - пише Вісник.

Ще не встигли чоловік з дружиною обжитися, як помер Андріїв брат з дружиною. Четверо дівчаток не роздати по інтернатах, а разом зі Світланою забрав у сім’ю. Найстаршій минуло 10, найменшій – шість. Так своїми дітьми, над якими оформили опікунство, стали Таня, Світлана, Аліна, Надя. Андрій з дружиною не побоялися труднощів, хоча розуміли: буде непросто. Адже найменша, Світлана, була залякана, мовчазна, часто плакала.

– Про покійників не можна казати погано, але у братовій сім’ї часто випивали, – зізнається Андрій. – Тому зі Свєтою було важко: щось скажеш не так – закриється у кімнаті. Тепер це гарна весела дівчина, компанійська. Вчиться у педучилищі.

Треба відзначити, що Андрій постійно усміхається. Усмішка зникає лише тоді, коли розповідає про горе, яке спіткало сім’ю. У дружини Світлани виявили рак грудей. Діагноз лікарів став жахливим вироком, адже жінці минуло тоді лише 34. Лікування, сімейне тепло продовжили її життя на кілька літ. Але два роки тому її не стало. Андрій разом зі Світланою ще встигли видати заміж її старшу дочку Віку.

– Я вже дід, – усміхається Андрій. – Вікиному хлопчику вже більше року.

Віка запрошувала його на хрестини, час від часу телефонує, вітає зі святами, хоча рік тому чоловік одружився вдруге.

Дочка померлої жінки привозила на оглядини хлопця

З Оленою, яка має двох дочок, шлюб взяли не одразу. Адже вирішили, що перед тим варто пожити разом, щоб жінка переконалася, чи потрібно їй життя з такими клопотами, турботою про чужих дітей. Батьки Олену не відмовляли, хоча знали, що після смерті Світлани Андрій, залишившись сам, не віддав родині дочку Яну першої дружини та не здав племінниць в інтернат. І Олена витримала такі випробування. Маючи своїх дітей, не побоялася стати мамою для чужих сиріт. Кілька місяців тому Андрій та Олена одружилися. Ось так минулого року в Андрія з’явилися ще дві нові дочки – Марійка та Лариса. Треба сказати, що старша Оленина дочка зовсім недовго пожила у цій сім’ї, бо незабаром вийшла заміж.

Андрій зізнається, що коли нова жінка прийшла до хати, дівчата дещо холодно поставилися до її дочок. Але згодом усі разом здружилися. Пораються по господарству, на городі, прибирають у хаті, готують їсти – усе разом. Нема такого, щоб хтось не послухав чи не захотів. На шкільні збори ходить або Олена, або Андрій. Він знає, кому потрібна курточка чи чоботи, кому – косметика або телефон. Дівчата прислухаються і до нього, і до думки дружини Олени. Хоча це великі клопоти, неймовірна відповідальність, проте Андрій не скаржиться.

– Мені на день народження, коли дівчата були малими, дарували аплікації, малюнки, зроблені своїми руками. Усі, крім Лариси, називають мене татом, – усміхається чоловік. – Тому що у неї є батько, вона з ним спілкується, їздить до нього.

З кожним роком з Андрієвої хати випурхують названі дочки. Старша, Віка, донька першої дружини, заміжня, живе у сусідньому селі Мельники. Менша, Світланина Яна, залишилася у Рівному, де закінчила медичний коледж, збирається заміж. Приїздила на оглядини до батька Андрія зі своїм хлопцем, канікули проводить тут, у Шацьку. Племінниця Аліна після закінчення технікуму мешкає у Тернополі. Інші братові дочки – Таня, Надя і Світлана – теж навчаються в різних містах. Тож з усієї галасливої юрби у хаті тепер лишилася Оленина донька Лариса. І хоч дівчата потихеньку шукають свою долю та лишають дім, який замінив їм рідний, на канікули чи у гості бувають у батька Андрія. Тут їм раді і завжди чекають їхнього приїзду або телефонного дзвінка. Адже Андрій жодного разу не пошкодував, що саме так склалася доля і що довелося стати названим батьком для чужих по крові дітей.

Олена ПАВЛЮК, Волинська область

Фото автора

Передрук заборонено!

Коментарі

Лілія

14:43 04.10.2018

Нeхай Бог благословляє!

Маша

14:56 04.10.2018

Це великий батьківський подвиг. Хай все складеться якнайкраще в цій сімї!

ІРИНА

06:43 05.10.2018

Це героїчний вчинок! На такий здатний лише сильний духом чоловік!

Друг

12:24 10.10.2018

Гарно написано, в житті все склалось по іншому, не всі знають справжню історію

21 квітня
Сьогодні
Вчора
19.04.2019
18.04.2019
17.04.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин