Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Історія Шацького району: 25 кроків вперед. 1993-1998 роки

11:00 03.02.2018
906

Розпочинаючи літопис району за чверть століття за матеріалами районної газети «Шацький край», треба відзначити, що перший номер районного видання вийшов у світ 1 січня 1994 року. Першим редактором газети став нині покійний Юрій Косенко, - пише у газеті «Шацький край» за 3 лютого її редактор Віктор Грицюк.

Ось з цього часу у цьому матеріалі спробуємо відтворити хронологію подій, що так чи інакше вплинули на подальший розвиток озерного краю.

3 лютого 1993 року Верховна Рада України своєю Постановою утворює Шацький район у складі Шацької селищної та Грабівської, Піщанської, Пульмівської, Прип’ятської, Світязької, Самійличівської, Пулемецької та Ростанської сільських рад. На карті України з’являється нова адміністративно-територіальна одиниця. Як пам’ятають наші старожили, перше заснування Шацького району відбулося ще у 1940 році напередодні Великої Вітчизняної війни. Правда, проіснував він лише 23 роки – у 1963 році наш район був приєднаний до Любомльського району.

Але знайшлися ентузіасти та патріоти свого краю, які зуміли підняти питання відновлення Шацького району. Першим керівником району став Володимир Степанович Найда, посада якого тоді звучала так – представник Президента України у Шацькому районі. Потім у різні роки біля керма виконавчої гілки влади району стояли Микола Вовк, Олександр Ткачук, Леонід Кислюк, Олександр Кусько, Ігор Корольчук та Василь Голядинець. Головами районної ради були Микола Вовк, Віктор Карпук, Леонід Кислюк, Лариса Васейчук, Ольга Сахарук, Володимир Голядинець, Сергій Віннічук та Сергій Карпук.

Гортаючи сторінки газети за перші п’ять років (1994-1998) існування району, можна знайти теми, що актуальні і досі. Вже тоді говорили про те, що перспектива району полягає у розвитку туризму та розбудова Шацького національного природного парку. У одній з газет за 1995 рік на районній нараді розглядалося питання присвоєння Шацькому району курортної зони. Зараз це питання теж на слуху.

Тоді ж розпочалася робота по приватизації сільськогосподарських земель на основі виданого Президентом України Леонідом Кучмою Указу «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарських підприємств і організацій». Досить болючим для нашої місцевості був цей процес. Незрозумілі правила розпаювання призводили до конфліктних ситуацій. По деяких сільських радах району ще й досі не завершена процедура розпаювання земель.

90-ті роки минулого століття - непрості часи, як для молодої незалежної України, так і в становленні Шацького району. Багато публікацій тих років були присвячені значним затриманням у виплаті заробітних плат та пенсій. Люди потерпали від тотального безгрошів’я та віри у майбутнє. І лише у 2002 році Шацький район повністю поборов таке ганебне явище, як невиплата заробітної плати працівникам. Ось кілька рядків газетного матеріалу від 22 липня 1995 року, що присвячене цій проблемі:

«Атмосфера у вчительських колективах шкіл нашого району, навіть у ці сонячні дні, досить напружена, це викликано, в першу чергу, значними затримками у виплаті заробітної плати та відпускних»

«Педпрацівники вже кілька місяців не отримують заробітної плати, що вже говорити про матеріально-технічне забезпечення навчальних класів в освітніх закладах. Складається досить парадоксальна ситуація, коли вчителі, які покликані «сіяти добре, вічне, мудре» з метою виживання змушені займатися «бізнесом» або продавати цінні речі, які ще залишилися вдома». І хоча ці рядки стосуються вчителів, проблема не оминула представників й інших професій - лікарів, працівників культури, соціальної сфери та пенсіонерів. Сподіваюся, що в майбутньому таких питань більше не виникатиме у людей.

У 1994 році перестало битися серце першого директора Шацького лісового технікуму Валентина Васильовича Сулька.

Тримаю у руках номер газети за 14 жовтня 1995 року. На першій сторінці розміщений матеріал про трагічну загибель тодішнього депутата Верховної Ради України від Ковельського виборчого округу №21, куди входив і Шацький район, Василя Мироновича Корнелюка. Він пішов із життя у 39 років. Всі, хто знав його, відзначали його високу порядність, чесність, чуйність, інтелігентність та відданість своїй депутатській діяльності. Цих рис так зараз не вистачає більшості народним обранцям. У січні наступного року депутатом від округу внаслідок перевиборів став Петро Германчук.

В 90-х роках наші краяни пережили і масове відключення осель від електроенергії. Люди були ознайомлені з графіком відключень, тому старались всю хатню роботу виконати до часу відключення. Сім’ї, як правило, сиділи у темряві по 2-3 години.

«Відключення електроенергії проводиться не тільки в нашому районі, а й в інших. Вимкнення сільських та місцевих населених пунктів відбувається згідно з графіком, який погоджений головою райдержадміністрації Миколою Вовком. За цим графіком відключення енергії в населених пунктах району, що живляться від Шацької дільниці, проводиться у вівторок і п’ятницю з 19.00 до 22.00 години. Не чіпають лише спеціалізовані установи - міліцію, лікарню, банк, телеграф тощо», - писав тоді «Шацький край».

Активно висвітлювалася тоді в пресі і діяльність сільськогосподарських підприємств - колгоспів, яких у районі тоді нараховувалося дев’ять. Писалося про те, скільки посіяно, переорано, заготовлено тощо. Друкувалися і порівняльні таблиці показників колгоспів району.

Найбільшою подією 1996 року для країни стало прийняття Верховною Радою України нової редакції Конституції України. «Шацький край» детально знайомив своїх читачів з головними постулатами найголовнішого документа країни. Це сталося 28 червня. Цікаво, що цього дня в Шацьку було представлено нового в.о. голови Шацької райдержадміністрації Олександра Ілліча Ткачука. Бувший голова Микола Вовк був звільнений з посади за станом здоров’я.

А знаєте, чому я згадую у цьому матеріалі 4 липня 1996 року? Для культурного життя району він увійшов в історію. Цього дня було започатковано фестиваль-конкурс української естрадної пісні «На хвилях Світязя». Задум було виплекано ще три роки до того – у 1993 році. Але через важкий економічний та фінансовий стан в Україні культурно-мистецький проект запустили тільки у 1996 році. На багато років вперед він став головною візитівкою культурного та мистецького життя району. На території пансіонату «Шацькі озера» в ті роки та в дні фестивалю збиралося ледь не половина жителів Шацького району. Першим переможцем конкурсу став Михайло Попелюк з Коломиї Івано-Франківської області.

Кінець 1996 року запам’ятався черговою зміною влади в районі - замість Олександра Ткачука головою РДА було призначено Володимира Найду. Виконав цю місію у Шацьку губернатор Борис Клімчук.

Останній місяць того року приніс і сумні звістки - трагічно пішов з життя багаторічний керівник Шацької будівельної організації, голова міжгосподарського підприємства «Прогрес» Степан Костянтинович Власюк. Йому йшов лише 51-й рік. Початок 1997 року, як описує газета, запам’ятався страйком освітян з приводу невиплати заробітної плати. Практично в кожному номері «Шацького краю» розміщені розлогі матеріали з нарад, де керівники району намагаються достукатися до сердець вчителів і припинити страйкування, а ще запастися терпінням.

Тримаю у руках жовтневий номер районної газети за 25 жовтня 1997 року. Це мій перший випуск газети на посаді редактора. І з щемом у душі згадую ті часи. З тих пір пройшло вже більше 20 років. Як швидко біжить час. Згадую і свій перший репортаж у якості керівника газети. Це були візити до прикордонників застав Грабове та Піщі з нагоди їхнього професійного свята.

У 1998 році знову почали активно обговорювати проблему Хотиславського кар’єру в Білорусі. Нагадаю читачам, що у 1987 році постановою уряду Білоруської РСР було прийнято рішення будівництва кар’єру для майбутнього комбінату по видобуванню вапна. «Враховуючи потужності та впливові можливості об’єкту, є всі підстави очікувати негативних наслідків впливу на водні ресурси району, що може привести до загибелі озер Шацького національного природного парку», - писала тоді наша газета. Пройшло двадцять років, а питання й досі актуальне для озерного краю.

29 березня 1998 року в Україні відбулися вибори до Верховної Ради та місцевих рад. У Ковельському виборчому окрузі №21 переміг Микола Мартиненко, голова правління АТ «Інтерпорт-Ковель». Тоді у виборчих бюлетенях було аж 20 кандидатів. Серед них був і добре відомий зараз Петро Семерей, директор концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення. А депутатами до Волинської обласної ради від Шацького району стали Микола Шидловський, Олександр Ткачук, Володимир Бегаль та Дмитро Проскура. Головою Шацької районної ради було обрано Віктора Карпука.

Перша згадка на сторінках газети про можливе будівництво автопереходу між Польщею та Україною. Про нього вперше згадав на сторінках газети від 3 жовтня 1998 року тодішній заступник Шацької райдержадміністрації Леонід Кислюк, який в інтерв’ю розповів про мету поїздки його та голови районної ради Віктора Карпука до сусідньої Польщі:

«На мій погляд, і я про це вже інформував голову РДА Володимира Найду, що для нас найбільш зручним місцем буде перехід в районі Адамчуки-Збереже».

За 20 років Україна тільки зараз найбільше наблизилася реалізувати цей проект.

Коментарі
26 вересня
Вчора
24.09.2018
23.09.2018
22.09.2018
21.09.2018
20.09.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин