Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Президента України ми переконали, важче було з прем'єр-міністром - Володимир Блаженчук про створення Шацького району

14:00 01.02.2018
763

У 1991-1994 роках Володимир Блаженчук працював спочатку головою Волинського облвиконкому, суміщаючи цю посаду з посадою голови Волинської обласної ради, згодом – представником Президента у Волинській області. Ця відома на Волині людина зробила все можливе, щоб територія озер довкола селища Шацьк стала єдиною територіально-адміністративною одиницею на мапі України.

Пропонуємо спогади Володимира Блаженчука про ті доленосні в історії Шацька і району часи.

-У 1992 році я, залишивши посаду голови обласної ради і голови облвиконкому, почав працювати Представником Президента України у Волинській області. Тому, як то кажуть, тема створення району мені близька і знайома. Дуже складні часи тоді переживали не лише волиняни, а й усі українці: змінювався суспільно-політичний лад в державі, змінювалося ставлення до власності. На Волині в ті часи будували дуже мало, бо всі зусилля були спрямовані на збереження того, що є. По-друге, ніхто коштів для створення району не виділяв, адже рішення приймалося на початку року, коли державний бюджет уже було розподілено. Тож усі витрати взяв на себе обласний бюджет. Ми мусили урізувати фінансування з усіх потрохи, аби сформувати, а згодом утримувати управлінський апарат району, відділи.

Але забезпечена усім Європа вимагала чистого повітря, чистої води, чистої рекреаційної зони. І такою зоною я бачив частинку нашої Волині – Шацьку зону з її унікальними природними ресурсами, з її озерами і перлиною України - Світязем. В умовах найбільшого тоді за територією Любомльського району виділити в його межах Шацьку територію як курортну було нереально. Тому що, які б кошти не виділялися на це, вони розподілялися по всьому Любомльському району, який був економічно небагатим. Шлях був тільки один – створити, точніше відновити територію колишнього Шацького району, який існував до початку 1960-х років минулого століття.

Для розподілу території взяли старі карти, за якими і були визначені кордони. Тож це питання не було перепоною для відновлення району. Перешкоди були в іншому. За чутками, в ешелонах влади планувалося проведення укрупнення областей, не кажучи вже про створення нових районів. Не знаю яким дивом, але вдалося переконати Президента України Леоніда Кравчука (зігравши на його почуттях до волинян, адже сам він виріс по сусідству з нашою областю – на Рівненщині). Він бував на території району, добре знав озера Світязь, Пісочне.

Важче було переконати Кабінет Міністрів, Прем’єр-міністра Вітольда Фокіна, адже він на Волині не був та й узагалі переймався більше Кримською курортною зоною, а не якимось там Поліссям. Підтримав нас попередник Фокіна – Віталій Масол, котрий також був обізнаний з проблемами озерного краю. Таким чином було прийнято рішення Верховної Ради про створення Шацького району. Вважаю, що рішення як Волинської обласної ради, яка одностайно підтримала клопотання про створення району, так і Верховної Ради було правильним. 25 років, що минули, підтвердили це. Без окремо виділеної адміністративно-територіальної одиниці збереження курортної зони шацьких озер, голубих очей Волині, було б неможливим.

Свого часу я бував у різних селах на зборах - Пульмо, Пулемці, також в колгоспах. Думка людей була одностайною: потрібен район. У корінних жителів, керівників господарств, організацій, сільських голів, депутатів був великий ентузіазм щодо втілення цієї ідеї у життя. Пам’ятаю розмови з колишнім директором Шацького лісного технікуму, нині покійним Валентином Сульком, які відбувалися ще за радянських часів. Ми говорили про те, що майбутнє Шацька – це тільки створення району. Підтримував це і Микола Шидловський, колишній головний лікар Любомльської районної лікарні, а згодом – директор санаторію «Лісова пісня», котрий казав, що й здравниця краще розвивалася б за умов окремого району. До речі, тоді ж ми і знайшли назву села Гаївка, адже були в той час різні пропозиції дати назву населеному пункту на зразок радянських – Курортне, Санаторне… Допоміг мені відновити своєрідну історичну справедливість професор Волинського державного університету ім. Лесі Українки Віктор Давидюк. Разом з ним, дослідивши історію Волині, взнали, що раніше тут було село Гаївка.

Від такого історичного повороту подій керівництво Любомльського району було не в захваті, адже цей район був відомий в Україні, в першу чергу, не своєю древньою історією, а тим, що тут були Шацькі озера, зокрема красень Світязь. І їх можна було зрозуміти. Утім, розділити територію вдалося без особливих проблем, використовуючи, як я уже сказав, карту меж районів 60-х років. Тобто була домовленість не порушувати питань, які б зашкодили утворенню району.

Дуже важко було переконати Київ у правильності рішення. Я був присутній на сесії Верховної Ради, коли відбувалось голосування. В більшості депутатів був скептичний вираз обличчя, в очах читалося німе запитання типу «І навіщо їм все це треба?».

Попри труднощі, історична подія сталася 3 лютого 1993 року - Верховна Рада України своїм рішенням ухвалила створення Шацького району.

Я з задоволенням буваю у краї озер, відзначаючи щоразу все більше позитивних змін, переконуючись, що правильним і доцільним було відновити історичну справедливість.

Нагадаємо, святкування ювілейної дати району відбудеться у п'ятницю, 2 лютого, в актовому залі Шацького лісового коледжу.

Читайте також: На 25-річчя району для шачан заспіває «Лісапетний батальйон»

Коментарі
21 квітня
Сьогодні
Вчора
19.04.2019
18.04.2019
17.04.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин