Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Князівські печатки з Шацького городища - у ТОП-10 археологічних скарбів області

13:15 15.08.2018
786

15 серпня своє професійне свято відзначають археологи України. А що цікавого і древнього вони знайшли на Волині?

«Таблоїд Волині» вирішив показати читачам пізнавальну добірку найцікавіших знахідок на Волині.

Монети Арабського халіфату у Старовижівському районі

Поблизу села Кримне Старовижівського району, на березі озера Димень, археологи віднайшли поясний набір давньоруського дружинника та дві арабські монети – куфічні дирхеми. Знайдені монети Арабського халіфату є цінними артефактом. Одна із них була випущена на монетному дворі в місті Медінат-ас-Салам під час правління халіфа Харуна-ар-Рашида (786-809 рр.) із династії Аббасидів.

Старі підземелля Луцька

На вулиці Лесі Українки, 33 під час пошуків у шарі глини розкопали підвали будівлі XVII-XVIII століть. Їх особливість – ніші для зберігання продуктів. Крім того, в самому підвалі є заглиблений на 1,5 метра погрібець. Припускають, що його використовували як «холодильник», адже в таких спорудах зберігається низька температура.

Археологічні дослідження в селі Журавники

Науковці виявили поховання, пов’язані з Луцьким проривом літа 1916 року та з визволенням Волині 1944 року. Окрім того, у Журавниках знайшли невідомі досі поховання угорських воїнів 1916 року. Могилу з пам’ятним знаком знищили мародери, але останки загиблих ще є. У цьому ж селі є козацький курган і захоронення періоду Визвольної війни Богдана Хмельницького середини XVII століття. Знайшли і митницю з великими підвальними приміщеннями середини ХІХ століття, яка збудована із цегли XVIII століття.

За переказами старожилів до городища вела дорога, викладена мореним дубом. Є також підземелля на території села від колишнього маєтку. На кладовищі виявили так звані «волинські» хрести – поховання початку ХІХ століття, пам’ятний знак російському імператору Олександру ІІ – «визволителю», поховання поляків міжвоєнного періоду, залишки стіни костелу ХІХ століття.

Дослідження давніх поселень у Локачинському районі Волинської області

З травня по червень 2018 року Волинська археологічна експедиція Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН проводила дослідження давніх поселень в околицях сіл Марковичі та Роговичі Локачинського району Волинської області. За результатами попередніх досліджень, поселення Марковичі було датоване добою бронзи, на поселенні Роговичі зафіксовано матеріали ранньозалізного віку та княжої доби.

Під час цьогорічних досліджень археологи з’ясували, що мають справу з багатошаровим поселенням. Крім очікуваних знахідок доби ранньої бронзи, тут виявили об’єкти та артефакти римського часу.

Князівські печатки з Шацького городища

Атрибуція та класифікація печаток відіграє роль цінного історичного джерела. Інші назви печаток – булли, молівдовули, привісні печатки. Використовувались вони для закріплення важливих документів чи грамот, які часто відсилались на віддалені території. Зображення на буллі сприяли ідентифікації власника. Важливими знахідками з Шацького городища є три вислі печатки. Перша печатка на лицевій стороні має погрудне зображення святого Андрія. Можна припустити, що вона належала комусь з княжих намісників рубежу ХІ—ХІІ століть.

На лицевій стороні другої печатки зображено погруддя архангела Михаїла, а на звороті — напис в три рядки «ДЪНЪСЛОВО». Ця печатка належить полоцькому, новгородському, турівському, а пізніше і великому київському князю Святополку Михайлу Ізяславовичу (1050—1113). Такий тип печатки використовувався після Любецького з’їзду князів 1094 року в місті Любечі, метою якого було домовитися про припинення міжусобиць і об’єднання для боротьби проти половців, які плюндрували руські землі.

Хліборобське поселення у Ратневі

У Ратневі було знайдено хліборобське поселення, якому понад 7 тисяч років.
Навколо селища науковцями було знайдено чимало пам’яток різного періоду: від кам’яного віку до поховання десятьох червоноармійців часів Другої світової війни. На цьому поселенні знайшли кілька різних господарських та житлових об’єктів. Дослідивши рів навколо поселення, археологи виявили кераміку милоградської та лужицької культур ранньозалізного віку. Серед знахідок дослідників - кістки домашніх тварин, кам’яні знаряддя праці, давньоруське кресало. Особливу увагу привертають уламки горщика культури лінійно–стрічкової кераміки. Також розкопали шість печей у яких збереглися навіть так звані щелепи – місця, де розміщали хліб для випікання.

Розкопки у древньому Володимирі-Волинському

Розкопки у Володимирі-Волинському мали дослідити де був розташований замок польського короля Казимира. Було відкрито фундаменти стіни та вежі замку, який збудували ще у 1366 році. Це місце відоме і трагічними подіями – розстрілом мирного населення та військових, причини котрого досі не визначено. На городищі, де розташовувався замок Казимира, уже ексгумовано 367 поховань. Це і військові, і цивільні, і чоловіки, і жінки, і діти. Було віднайдено монети різних років та різних номіналів, речі особистої гігієни, ґудзики з польським орлом, а також одяг розстріляних: від окремих елементів (погони польського жовніра) до цілих речей (курточка, шарф тощо). З окремих знахідок треба виокремити зброю (бойовий ніж, арбалетні болти, наконечники стріл), прикраси, торгові пломби.

Дослідження середньовічного Лучеська

Цікаву знахідку знайшли у Луцьку - це середньовічна забудова по вулиці Кафедральній, 13. Під час розкопок було знайдено металевий гаманець 1930-х років у якому зберігалися дві золоті каблучки та п’ять срібних монет часів Миколи ІІ.

Дослідження залишків монастиря Святої Трійці у Маневицькому районі

Під час розкопок було виявлено фундаменти дерев’яного храму,поховання монахів,кераміку,прикраси та монети XVI-XVII століть,велику кількість кераміки. Привертають увагу кахлі з гербами родини Чарторийських та фрагмент тарелі з написом «Всякоє даяниє да будет благо». За історичними джерелами,будівництво монастиря розпочав меценат середини XVІ століття Михайло Чарторийський. Він заповідав поховати себе на території обителі. На місці монастиря встановлено пам’ятний хрест.

Полонківський скарб

Розкопки проводили на високому корінному березі річки Чорногузки в селі Полонка Луцького району. Там розташоване багатошарове поселення – від доби бронзи до середньовіччя. Цікаві не лише монети, але й інші знахідки: господарські ями, житла, кераміка. Під час розкопок археологи знайшли кераміку давньоруських часів, уламок середньовічної свинцевої пломби, залізне кресало. Трапилися і монети: два срібні динарії польського короля Сигізмунда ІІ Августа та срібний гріш Альбрехта Гогенцоллерна, першого прусського герцога і останнього великого магістра Тевтонського ордену.

Підготувала: Анна НИЧИПОРУК

Загрузка...
Коментарі
21 листопада
Вчора
19.11.2018
18.11.2018
17.11.2018
16.11.2018
15.11.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин