Народні традиції: як в Острів'ї варять гречаний кисіль
В селі Острів‘я досі зберігають кулінарні традиції Шацького краю. Учасниці народного фольклорного колективу «Острів‘яночка», клубу села Острів’я, розповіли про гречаний кисіль.
Розповідь записали журналісти проєкту «Занесло в село».
– Гречаний кисіль! Його не всі люблять, но ми то любим. Його не всі зготовлять!
Як ми з бабами своїми, з матьорима, робили, то ми ше його могли б зробити. Но той, хто нє, николи в житті його не зробить. Гречка треба, шоб була не купляна, а сіяна, своя.
– Ми привозили гречку з колгоспу з Білорусі, як ще раніше їздили туди на буряки. І ту гречку - в колишні жорна. Гето в жорнах крутили ту гречку, очищали те лушпиння. Потім ту гречку заквашували. Замочували на ніч. А на другий день на машинку перекручували. Один раз, другий раз, третій.
Читайте також: Занесло в село в Гаївці: як санаторій завів собі село і хто там живе
– Там той кисіль і не солоний, і не солодкий. А вже як його у такому великому баняку варити, то треба ни одходити. Тико такі були рогачи: вставиш і тако крутиш всьо у воді. А воно крутиться, шоб комків не було. Крутити їх у двох руках, колотиться і гет все розбиває в одну масу.
А вже як він звариться, то виливали його у такі великі мєдніци (в нас казали). Такиї протвені, шо вже ни були в піч для хліба, а просто – миски такі.
– Вєра Сянова і Валя Карамачиха пишіте. Буде – наш!
Читайте також: Автентичні хати, сороміцькі анекдоти і прекрасні люди: «Занесло в село» – в Острів'ї