Вчителька зі Світязя дарує своїм учням знання і материнську турботу

28 Січня 2018, 11:40

4472

Ювілярка Тетяна Чернякова

Колеги привітали з золотим ювілеєм вчительку української мови та літератури ЗОШ І-ІІІ ст. села Світязь.

28 січня відзначає свій 50-літній ювілей Тетяна Степанівна Чернякова, вчителька української мови і літератури ЗОШ І-ІІІ ст. с. Світязь,– пише газета «Шацький край» за 27 січня 2018 року.

Народилась вона і зростала разом із двома старшими сестрами і молодшим братом у селі Пульмо, в простій селянській сім’ї Степана Карповича і Ніни Миколаївни Гвоздецьких. У рідному селі закінчила середню школу і в тому ж 1985 році стала студенткою Луцького педагогічного інституту ім. Лесі Українки.

Роки цікавого і насиченого студентського життя промайнули дуже швидко, і з 15 серпня 1990 року почався її трудовий педагогічний шлях вчителя української мови і літератури та класного керівника у середній школі села Полапи, що у Любомльському районі. Все припало молодій дівчині до вподоби: і дружний педагогічний колектив, і учні, і школа, і село, і люди - тож можна було тут жити і трудитись.

Однак доля повернула все по-іншому. Зустрівся їй на життєвому шляху молодий красивий світязянин Микола Черняков, одружились вони і поселились у Світязі. А відтак новий 1991-1992 навчальний рік розпочинала Тетяна Степанівна у Світязькій школі. І ось уже 27-й рік минає з того часу. Спочатку не було годин за фахом, а тому прийшлось працювати і вихователем на групі продовженого дня, і викладати інші навчальні предмети. Трохи пізніше почала навчати дітей рідної української мови та літератури. У 2005 і 2017 роках Тетяна Степанівна як класний керівник випустила із стін рідної школи своїх одиннадцятикласників.

Як вчитель радіє вона завжди успіхам учнів, яких навчає улюбленому предмету, а вони вдячні їй за знання та материнську турботу.

Роки летять швидко, мов ті чайки над Світязем, з якими не раз у думках посилала привіт до рідного дому на другому березі озера, коли з якоїсь причини затримувалась із відвідинами. Вона, та мила серцю батьківська хата, і сьогодні манить до себе, хоч нема вже в ній ні батька, ні матері, які так рано пішли з життя. Нема вже і старшої сестри Валі, і свекра Василя Серафимовича, дружна сім’я якого колись так радо прийняла її, молодшу невістку, в своє коло. Радує лише те, що завжди на допомогу з своєю мудрою життєвою порадою та підтримкою може прийти ще Надія Онисимівна, яка любить своїх невісток як рідних дочок.

Сьогодні Тетяна Степанівна разом із чоловіком Миколою Васильовичем радіють успіхам своїх дітей: найстарший із них син Тарас, як і мама, працює у рідній для нього Світязькій школі вчителем фізкультури, старша дочка Оксана продовжує здобувати медичну освіту, а найменша – Світлана, учениця 5-го класу, обдарована талантом до співу, навчається ще і в Шацькій музичній школі та з успіхом бере участь в різних концертах і конкурсах, захищаючи не лише честь школи, а й району. Нещодавно син одружився, то ж мають вони вже і невістку.

У день славного ювілею хочеться щиро привітати дорогу Тетяну Степанівну і побажати, щоб оселя її привітна повнилась тільки радістю і щастям, а праця завжди надихала на успіх, адже:

50 – це не просто ювілей, це здобутки всіх років в житті. Тож хай у Вас їх буде ще багато, щоб здійснилися задуми усі! Щастя хай щомиті сприяє мати успіх, достаток й добро. Серце радість й любов зігріває, друзі й рідні дарують тепло!

З повагою колектив ЗОШ І-ІІІ ст. с. Світязь і вчителі-пенсіонери