Замість різдвяної прогулянки - прибирання: шачанин жахнувся від кількості сміття в лісі
-
-
>
-
>
-
>
5514
На адресу видання Район.Шацьк надійшов лист від жителя Шацька, в якому він розповідає про неприємні враження від різдвяної прогулянки лісом.
На жаль, лист анонімний, проте світлини лісу зі сміттям, тушками мертвих тварин і понівеченими деревами направду обурюють і жахають.
Якось так склалось, що порівняно давно не було змоги побувати в сосновому лісі, який розташований майже в центрі Шацька та біля затишного озера Велике Чорне. Але новорічні та різдвяні свята все ж таки сприяють тому, що мимоволі задумуєшся про щось світле, приємне і святкове, та хочеться притулитися ближче до матінки Природи. Я так і зробив, зазирнувши в цей казковий лісок, в якому часто бував у дитячі роки, адже мандрівка тоді не забирала багато часу, не потрібно було і транспортного засобу, щоб потрапити до лісу – було б тільки бажання…
Однак, стан середовища, в яке я потрапив, просто жахнуло: тіла померлих тварин, побутові відходи людської діяльності, скляні та пластикові пляшки, поліетиленові кульки, паперове та інше сміття, якого в лісі просто наче біля великого смітника.
Невже так важко не смітити в домі в якому ти живеш? Чи допустимий для нас, жителів прикордонного краю, які хочуть бути частиною цивілізованого світу, яким називають Євросоюз, наявний стан власної «екологічної гігієни». Тим більше, що це все сміття, що лежить у воді, стікає струмком в озеро. Очевидним є факт, що сміття, яке я побачив у лісі, з’явилось не без «допомоги» студентів лісового коледжу, жителів прилеглих вулиць Гагаріна, Озерної, «любителів» побути на пікніку. Схиляюсь до думки, що це все наш менталітет, який треба таки негайно змінювати.
Адже як пояснити дії водія трактора, що вкладав каналізаційну трубу біля футбольного стадіону, який вирішив скоротити відстань та протиснутися між деревами, в результаті чого їх пошкодив.
Отож, озброївшись кількома пакетами я пішов знову у цей «цілющий куточок» селища та за лічені хвилини наповнив їх сміттям. Закликаю долучитись і інших мешканців, в яких ще не згасло почуття обов’язку тримати в чистоті «природний дім» в якому живеш сам.
