Різдво сьогодні і 50 років тому: куди зникає магія зимового свята

03 Січня 2018, 16:45
4327

Інтернет-видання Район.Шацьк створює на своїх сторінках «Намисто різдвяних і новорічних історій».

Одну історію про різдвяне диво читачі вже мали можливість прочитати:

Як чоловік зустрів свою долю - невигадана історія про диво на Різдво

Сьогодні пропонуємо ще одну невигадану історію від нашої читачки Ольги Сидорук  «В очікуванні Різдва».

Сидиш у теплій кімнаті в м’якенькому кріслі з філіжанкою кави… По телевізору дивишся «Орла і рєшку» (бо ж то чи не єдина передача, яка ще в тренді). Надворі падає дощ. Майже темно, хоч тільки полудень. Рве вітер. Плюсова температура. Що зі світом? Два вектори: розвитку людства і  чудернадцтв природи. Через день-два Різдво.

А   п’ятдесят років тому, ну хай, трохи менше, коли ще ти був малям, пам’ятаєш?..

Надворі гуде… То падає сніг вже і так на давно засніжену, скуту морозом землю. Посеред кухні розстелена радюшка з волохом – треба допомогти мамі полущити, бо пироги з ним тоді були смачніші за сьогоднішій «Київський торт». На плиті гріється в чугунах вода: ввечері буду  купатись (якщо так можна назвати хлюпання в ночвах). Батько зайнятий чи не більш важливою справою: чаклує над матрацами.  З домотканого полотна мати шила величезні міхи, які під Різдво батько наповнював свіжим сіном. Якщо ви в той час не жили, то не зрозумієте. І я не зможу словами передати відчуття блаженства, коли тебе, покупаного, кладуть на випрану, висушену морозом постіль, що розстелена поверх того матраца.

Завтра Різдво. Очікуєш казки? Буде. Збудять рано, бо так годиться: поїсти раніше худоби (а вона ждати не буде). Коронна страва – холодець у великих глиняних мисках. Борщ із квашеної капусти з тими ж пирогами з волохом, що їли на Коляду. Якщо рік був вдалим, то батько приберіг копчену свинячу ляшку (ще раз: то далеко не щороку). А от  узвар із сушених грушок з пирогами з маком були завжди. Тим наїдався ситно. І  ліз на піч. Вона ще гаряча (бо вчора топили не один раз,  пекли ще і хліб). Там у діжці (трошки тіста залишали до наступної випічки) – твої дерев’яні іграшки: кубики з буквами, яким ти безмежно радий.

 І от… стук у двері: заходять колядники зі звіздою. Вони були прийдешні: переодягнені хлопці і дівчата, які не боялися лозунгів комунізму. Наповнювали хату ЩАСТЯМ.  Двокрапки тут не треба.

…Сидиш і дивишся (очевидно, не бачив, бо задумався) «Орла і рєшку». Думаєш  про голубці, салати… та, одним словом, вибачте, двома, ні, все ж таки трьома: печене, тушене, жарене, яке завтра будеш готувати. А надворі падає дощ…

Багатовекторний розвиток.

 

 

Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024