Хто має виховувати дитину, якщо батьки розлучилися

02 Листопада 2017, 15:20

1780

Спір щодо участі у вихованні дитини може виникнути після розірвання шлюбу, розлучення. Участь у вихованні дитини повинні брати обоє з батьків, незалежно від того, чи вони одружені, чи шлюб між ними розірвано.

Однак, з цього правила бувають винятки, - інформують у Шацькому бюро правової допомоги.

Відповідно до статті 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов’язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

За відсутності згоди між батьками щодо участі у вихованні дитини того з них, хто проживає окремо, і виникненні спору один із батьків може звернутися до органу опіки і піклування для вирішення питання. Орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкування з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні. При цьому він може залишити або змінити той порядок, який було встановлено органом опіки і піклування. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров’я дитини, стосунків батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Іноді той з батьків, з ким проживає дитина, перешкоджає другому з батьків зустрічатися та спілкуватися із дитиною навіть після винесення судом відповідного рішення. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним. Тому злісне невиконання рішення суду може бути підставою для задоволення вимоги батька, що проживає окремо від дитини, про передачу йому неповнолітньої дитини.

Батьки зобов’язані виховувати дитину і піклуватися про неї, а виховання дитини неможливе без спілкування. Батьки не повинні зловживати своїм правом на спілкування з дитиною і мають надавати можливість іншим родичам спілкуватися з дитиною. Наслідки відмови батьків від надання близьким родичам дитини можливості спілкуватися з ними полягають у тому, що зацікавлені родичі вправі звернутися до суду із позовною заявою про усунення перешкод у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.

За консультацією, роз’ясненням звертайтесь до Шацького бюро правової допомоги за адресою: смт. Шацьк, вул. 50 років Перемоги, 1б, тел. (3355) 2-08-47