"Коли ж кінець війні буде?" - шачанка написала вірш про сльози матерів
Жителька смт Шацьк Марія Ковальчук написала вірш про найбільшу трагедію України - війну на Донбасі.
Сьогодні, 14 жовтня, в державі відзначають День захисника України - свято тих, хто відстоював і продовжує відстоювати рубежі країни, воює за її цілісність і незалежність. Мужні воїни роблять усе для того, щоб подолати ворога, а їхні матері, сестри, дружини моляться за них Богу.
Коли кінець?
Плачуть матері і сестри,
Плачуть наречені і всі люди,
Моляться усі церкви -
Коли ж кінець війні буде?
Повертаються з АТО
Покалічені онуки й діти.
Якщо руки й ноги цілі,
То не треба ще радіти.
Вже півтисячі атовців
Самогубство скоїли,
Бо всі психіку свою
Там вони розстроїли.
Бо дивитися спокійно
Брат у брата як стріляє,
Може тільки та людина,
Що серця не має.
Ми ж були всі, як брати,
Українці й росіяни.
То чому тепер вкидаєм
Один одного до ями?
Скільки сиріт залишилось
По всій Україні
І не менше їх вже є
Також у Росії.
Тому Путіна благають
Українці й росіяни
Помолитись й зупинитись,
Й стати знову нам братами.
Бо нащадки наші всі
Цю війну йому не пробачать.
Також Бог тирана не спасе,
Бо Він усе бачить.
Бумерангом повернуться
Материнські сльози.
І тоді вже й помолитись
Кат буде не в змозі.
Марія Ковальчук