Свято Воздвиження: історія, традиції, прикмети, заборони

Свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього встановлено на згадку про віднайдення та воздвиження Хреста Христового. 

Історія свята

Ця знаменна подія відбулася за імператора Костянтина Великого, який першим з римських імператорів припинив гоніння на християн, а день її пам'яті - 27 вересня.

Рівноапостольний імператор Костянтин, що,  за допомогою  Божою, отримав у трьох війнах перемогу над ворогами, побачив на небі Боже знамення - Хрест із написом: «Цим переможеш». Гаряче бажаючи відшукати Хрест, на якому був розіп'ятий Ісус Христос, Костянтин направив у Єрусалим свою матір - благочестиву царицю Олену.

Хоча свята цариця Олена до цього часу була вже в поважному віці, вона з натхненням взялася за виконання доручення.

Римські імператори-язичники намагалися повністю знищити спогади про священні місця, де, зокрема, постраждав за людей і воскрес Ісус Христос. Імператор Адріан наказав засипати в Єрусалимі землею Голгофу і Гріб Господній і на штучному пагорбі поставити капище язичницької богині Венери і статую Юпітера. На це місце збиралися язичники й робили ідольські жертвоприносини.

Розшукуючи Животворящий Хрест, цариця Олена розпитувала християн та іудеїв, але довгий час її пошуки залишалися безуспішними. Нарешті, їй вказали на одного старого єврея на ім'я Іуда, який повідомив, що Хрест заритий там, де стоїть капище Венери. Капище зруйнували і, звершивши молитву, почали копати землю.

Незабаром були виявлені Гроб Господній і неподалік від нього три хрести, дощечка з написом трьома мовами «Ісус Назарянин, Цар Іудейський", зроблена за наказом Пілата, і чотири цвяхи, що пронизували Тіло Господа.

Щоб дізнатися, на якому з трьох хрестів був розп'ятий Спаситель, Патріарх Макарій по черзі став підносити хрести один за іншим до важкохворої жінки. Від двох хрестів не відбулося ніякого чуда, коли ж поклали третій хрест, то вона в ту ж хвилину зцілилася. Сталося це вже тоді, коли тіло померлого чоловіка несли для поховання. Тоді стали покладати хрести на померлого, і коли поклали третій хрест, покійний ожив. Побачивши воскреслого, всі переконалися, що знайдено Животворящий Хрест.

Християни, що прийшли вшанувати Святий Хрест, просили святителя Макарія підняти, воздвигнути Хрест, щоб всі могли, хоча б здалеку, благоговійно споглядати Його. Тоді Патріарх і інші духовні особи почали високо піднімати Святий Хрест, а народ, співаючи: «Господи, помилуй», пошановував Чесне Древо.

Традиції та заборони на Воздвиження

У народі говорили, що на Воздвиження осінь літо відсуває. За три дні до свята прибирали всі овочі з корінням, щоб ранкові заморозки не знищили урожай.

Також 27 вересня починали садити яблуні та смородину – це можна було робити приблизно до середини жовтня.

Селяни займалися заготовками капусти на зиму і часто робили це разом, організовуючи так звані капустяні вечірки. Вважалося, якщо дівчина, збираючись на посиденьки, прочитає спеціальний змову, то зустріне хлопця, якого полюбить.

Старалися на планувати важливих справ на Воздвиження, оскільки вони могли закінчитися невдало.

У цей день починають відлітати у теплі краї, а усі гади земні (змії, вужі, ящірки) ховаються у нори. Тому заборонялося до лісу ходити, щоб гадюки не затягнули до своєї ями. Якщо ж змія вкусить людину, то їй закриті двері до вирію, і вона замерзне узимку.

Слідкували 27 вересня і за погодою. Якщо на Воздвиження гуси високо летять – навесні буде велика повінь, і навпаки, а як дме холодний вітер – літо буде теплим.