Позіхали, розмовляли, куняли і не розуміли, що коїться: що робили першокласники Шацька на святковій лінійці
-
-
>
-
>
-
>
5429
Кожна дитина, досягнувши шестирічного віку, повинна йти у школу. Це радісний і хвилюючий момент чи не для кожної дитини. Вони з нетерпінням чекають цього дня, старанно готуючись піти у всеозброєнні до школи: купують шкільну форму, портфелі, олівці-ручки-зошити…
Першоркласники у будь-якій школі є центром уваги і для батьків, і для вчителів: і ті, і ті з острахом очікують, що ж з цих дітей буде далі, як учитимуться, як будуть себе поводити.
А першокласники на святкових лінійках, мабуть, також по-своєму хвилюються, хоч і показують це в іншій, невластивій нам, дорослим, формі.
Хоч цього року промови тих, хто виступав перед учнями Шацької школи, й були доволі лаконічними, але зацікавити першокласників вони явно не змогли. Ті ж протягом урочистого заходу позіхали, розмовляли, куняли і не розуміли, що коїться протягом години. Знали лише одне: з цього дня на довгих дванадцять років (хоч і це вони, мабуть, також не повністю усвідомлювали) вони стануть учнями.
Пропонуємо читачам подивитися, що ж робили учні першого класу на святі першого дзвоника.
