Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Шлях санаторію «Лісова пісня» довжиною в 50 років: як це було

14:45 06.04.2021
1803

Серед соснового лісу на березі мальовничого озера Пісочне розташувався санаторій «Лісова пісня». Його по праву називають перлиною Волині та візитівкою краю, адже унікальна цілюща вода, чисте хвойне повітря, – це те, що одразу вподобали 50 років тому керівники області, обираючи місце для будівництва оздоровчого закладу.

Про це розповідають на сайті здравниці.

І не помилилися. За ці пів століття санаторій розбудовувався, напрацьовував та удосконалював свою лікувально-діагностичну базу, ставав все більш відомим на теренах не лише України, а й близького зарубіжжя, ставши справжньою гордістю Волині.

1 квітня «Лісова пісня» святкує свій золотий ювілей.

Історія його заснування є доволі цікавою та сягає початку далеких 1960-х років. Ідея створення подібного закладу зародилася у тодішнього голови Волинського облвиконкому Юхима Ярощука. Родом з Волині, із села Сераховичі, що на Старовижівщині, він добре знав селянську працю, наскільки виснажливою та важкою вона була. А тому задався ціллю збудувати для волинських працівників колгоспів будинок відпочинку.


Створив спеціальну архітектурну комісію, яка шукала місце, де б можна було розташувати заклад. Комісія побувала у Камінь-Каширському. Ковельському, Ратнівському районах, але знайти справді гарний і придатний для будівництва куточок виявилося справою нелегкою. Тоді пошуки продовжилися в озерному шацькому краї. Оглянувши чимало озер, серед яких – Світязь, Пулемецьке, Люцимер, Перемут, Кримне, так остаточно і не визначилися, де будувати здравницю.

Тоді Юхим Ярощук вирішив порадитися із головою місцевого колгоспу «Україна» Миколою Ющуком, який добре знав тутешню місцевість. Він же і привіз членів комісії на озеро Пісочне, яке заховалося посеред великого соснового лісу. Вражені красою місцини, прийняли одностайне рішення: будуватимуть тільки тут! Визначилися і з назвою будинку відпочинку, яку запропонував хтось із членів комісії: «Срібний берег». Та згодом, у 1971 році, Юхим Ярощук змінив її на нинішню – «Лісова пісня» (адже саме у однойменній драмі-феєрії Леся Українка зуміла як ніхто описати неповторні краєвиди Волинського Полісся), а заодно і спрямування - на санаторний.


Створили й раду з будівництва будинку відпочинку, яку очолив Микола Ющук. А в колгоспі «Україна» відкрили спеціальний рахунок, на який усі волинські колгоспи перераховували пайові внески для будівництва.

Розпочалося будівництво 3 червня 1965 року, а вже через два роки сюди приїхали перші відпочивальники – працівники колгоспів. Першим директором новозбудованого закладу став Володимир Прасюк.


На той час звели корпус №1, їдальню (теперішнє приміщення ресторану), концертний зал, водяну станцію, спортивний і танцювальний майданчики. У 1970 році постало лікувально-діагностичне відділення (корпус №4), де функціонували 9 процедур та два діагностичні кабінети. У 1974 році розпочалося будівництво терапевтичного відділення, а 1976 року – лікувально-діагностичного відділення №3, яке завершили у 1979 році, а терапевтичне – в наступному.

Відтоді лікувальна база санаторію значно розширилася: запрацювали кабінети лазерної терапії, електросну, підводного скелетного витягування, магнітотерапії, вакуум-форезу, психотерапії, рефлексотерапії, мануальної терапії, термотерапії, механотерапії.

У 1990 році гостинно відчинило свої двері нове приміщення їдальні, а з 2003 року розпочали свою роботу відділення кардіологічної реабілітації, 2005 року – цереброваскулярної та 2009 року – опорно-рухової. На той час лікувально-діагностичний цент здравниці налічував 42 кабінети.

Згодом старе приміщення танцювального залу реконструювали під кафе, а в останні роки зробили євроремонт залу клубу, танцювального залу, процедурних кабінетів, номерів.


Немало в розвиток санаторію вклав кожен з його керівників: Володимир Прасюк (1967-1970), Віктор Малай (1971-1987), Лев Грицак (1979-1986), Микола Шидловський (1989-2001), Василь Попович (1987-1989), Віктор Карпук (2001-2017).

На жаль, четверо з керівників відійшли у вічність – Володимир Прасюк, Віктор Малай, Микола Шидловський, Василь Попович. Завдяки цим людям, а також численному персоналу здравниці – сьогодні «Лісова пісня» є загальновідомим та успішним лікувально-оздоровчим та реабілітаційним санаторно-курортним закладом України, куди з великим задоволенням їдуть тисячі людей, щоб поправити своє здоров’я, або ж просто насолодитися відпочинком в цьому чудовому краї.


Загрузка...
Коментарі
Загрузка...
14 квітня
Сьогодні
Вчора
12.04.2021
11.04.2021
10.04.2021
09.04.2021