У Шацькому лісовому коледжі хочуть налагодити виробництво бджолопавільйонів

Налагодження партнерських відносин стає одним із найважливіших підходів у діяльності інституцій на шляху досягнення спільних цілей, запорукою важливих змін у громадах і суспільстві загалом.

Про це інформують у Шацькому лісовому коледжі.

Нещодавно у рамках залучення інвестицій за участі директора Шацького лісового коледжу ім.В.Сулька Ігоря Жмурка, фахівця із бджолознавства Анатолія Дементія відбулася ділова зустріч із партнерами з Києва Іриною та Геннадієм Кулжинськими щодо співпраці в напрямку розвитку бджільницької галузі.

Директор лісового коледжу Ігор Жмурко розповів гостям про багаті рекреаційно-курортні ресурси Шацького краю, що роблять його перспективним для організації відпочинку, туризму, санаторного лікування, а також велику кількість озер і прилеглих до них територій. В тому числі про ягідництво (вирощування лохини), яке відіграє важливу роль в нашому окрузі. Він зазначив, що використання еколого-економічного підходу до господарського освоєння територій поліського куточка відбувається за умов раціонального використання різноманітних ресурсів території.

«Важливим фактором є те, що плантації знаходяться в екологічно чистій місцевості, близько розташовані до кордону. Тож вся ягідна і бджолина продукція може постачатись на внутрішній ринок, а також на експорт. Це тільки покращить розвиток бджільницької галузі й приверне більшу кількість інвесторів та туристів, що сприятиме збуту органічної продукції, адже у європейців вона давно має попит» - наголосив директор лісового коледжу.

Ігор Васильович наголосив на тому, що бджільництво належить до найдавніших ремесел українців. Сучасне бджільництво – одна з найважливіших галузей, що являється одним з улюблених промислів нашого народу. В жодній іншій державі бджільництво так не поширене, як в нашій. Адже бджоли дають цінні поживні та лікувальні продукти, сировину для промисловості та медицини. Окрім того, директор також зазначив, що в Шацькому лісовому коледжі для студентів створений гурток бджільництва, метою якого є суміжна спеціальність професії лісівника. На території лісовій аудиторії коледжу знаходяться вулики, аби студенти мали можливість вивчати та спостерігати за розвитком бджолиних сімей.

Свою думку висловив бджолознавець Анатолій Дементій, який багато років із захопленням займається розведенням бджіл.

 «Бджоли використовуються для запилення різних видів рослин, від якого залежить рівень підвищення врожайності цих рослин та виробництва продуктів бджільництва. Від бджіл отримують цінний дієтичний та лікувальний продукт – мед і сировину, а для промисловості – віск. Окрім основних продуктів, від бджіл отримують маточне молочко, квітковий пилок, прополіс, гомогенат трутневих личинок, бджолину отруту, що застосовується в медицині та ветеринарії» – поділився інформацією пасічник Анатолій.

Представників бізнесу зацікавили екологічно чисті природні ресурси нашого Полісся. Вони вважають, що саме наш край - є найбільш сприятливим для розвитку бджільництва. Бо якщо буде несприятливий екологічний стан, то він негативно позначиться і на здоров’ї самих бджіл, і на якості продукції. Вдалий вибір місця під основу пасіки - важливий аспект успішного бізнесу. Тому необхідно уникнути всіх можливих негативних факторів.

«Так повелося, що громадськість в останні роки усе більше й більше звертаються до природи і її неоціненних дарів, серед них і продукти бджільництва, що залишаються необхідними для людини. Вся продукція бджільництва придатна для отримання прибутку. Органічним медом цікавляться у всьому світі, а видобути його не так вже й легко» - додав Геннадій.

Ірина і Геннадій Кулжинські мають великий досвід у бджільницькому виробництві. Вони називають бджільництво не лише захопленням, а й заробітком. Розвиваючи цей напрямок родина зареєструвала торгову марку «Нanita». Так у них з’явився мед під однойменною назвою.  Під час розмови пані Ірина презентувала фото та відео зі своєї пасіки, а також власний логотип.

«Великим джерелом медозборів є рослинність лісів – нектародайних дерев і кущів, а також трав’янистих рослин, які у великій кількості зустрічаються на наших луках, річках та озерах. Бджільництво не шкодить екології, а навпаки, комахи створюють всі необхідні умови для збільшення кількості врожаю. Отже, саме наша територія за характером озерного комплексу являє собою унікальне поєднання озерних, лісових та болотних екосистем поліського типу для розвитку бджільницької галузі. Надалі варто розробити свою індивідуальну колекцію мінізразків продукції «органічної пасіки» з детальним її описом, оформленням для популяризації та успішного збуту, використовуючи логотип Шацького краю» - підсумував Ігор Жмурко.

На завершення, учасники зустрічі окреслили напрямки партнерської співпраці, перспективи й розвитку місцевої бджільницької продукції. Зокрема, налагодити виробництво бджолопавільйонів для отримання меду й продуктів бджільництва та використання бджіл. І в цьому також зацікавлені власники місцевих плантацій по вирощуванню ягоди-лохини, адже продукція повністю екологічно чиста.

Отож, процес соціально-економічного розвитку нашого регіону тісно пов’язаний не лише з населенням та господарством певної ділянки землі, а й з її природою. Правильність побудови відносин у системі «людина – природа» визначає подальшу ефективність освоєння території.

«Сподіваємося, що правильний розвиток партнерських відносин приведе до довгострокової та результативної співпраці в бджільницькій сфері», – кажуть у коледжі.

1