Не всім тішить світязький відпочинок: «у вбиральнях на Турбазі страшенно огидно»

Літо у розпалі, а хорошої погоди до середини липня Волинь ще не бачила. І це, звісно, позначилося на туристичному сезоні у Шацькому районі.

Про це пише Наталія Кравчук у Високому замку.

Навіть з пампухами майже ніхто не ходить

У минулі вихідні (15-16 липня, – ред.) на берегах перлини Волині – озері Світязь – було майже порожньо. Таку картину серед  липня довелося побачити вперше. Діти та дорослі шубкалися у светри та нап’ялювали на голови капюшони. У такому «обмундируванні» вмощувалися на катамарани чи мандрували до острова. На центральному пляжі в однойменному селі побачила в обідню пору лише одну пару, яка напіводягненою лежала на травичці на килимку, приймаючи сонячні ванни. Ще кілька діток у шортах і светрах бігали мілководдям, наминаючи кукурудзу… На траві стояли «припнуті» човни та байдарки. З надувних гірок у воду ніхто не спускався, атракціони теж сумно дивилися на поодиноких туристів, які прогулювалися берегом.

На Турбазі «сміливців» скупатися у сонячних променях та воді побачила більше. Тут в облаштуванні «набережної» помітила зміни. Цьогоріч вимостили пляж піском, проклали з бруківки пішохідні доріжки, замінили на вулиці бювет з питною водою, поставили нові гойдалки. На Турбазі можна орендувати шезлонги по 50 гривень за день (20 грн. за годину). Як і раніше, на пляжі організовані місця для торгівлі напоями та морозивом. Неподалік є кафе, де можна не дуже дорого і смачно пообідати. А от до громадського туалету, схоже, руки керівництва не дійшли – у вбиральнях на Турбазі страшенно огидно, як і в попередні роки. Сюди ходять до вітру, як правило, туристи з наметового містечка – їм подітися нікуди…

Одне слово, Світязь у непогоду понурий. Через прикру погоду в ці дні навіть знамениті світязькі пампухи заслуженим попитом не користувалися. Захотілося зробити пані Вірі, яка по­одиноко ходила зі своїм роверчиком, завантаженим пампухами та пиріжками, виручку. За смаколик жінка правила 15 гривень (для порівняння, на одеському пляжі тамтешній кулінарний хіт, пахлава, коштує 25 гривень). Але який то був пампух! Великий, ароматний, тепленький, добрезно начинений гарно перетертим маком та при вас посипаний пудрою. А тісто просто в роті тануло – жовтеньке, замішане на домашніх яйцях та молоці. Продавчиня зізналася, що конкуренти цінують свої пампухи по 10−12 гривень, але відразу похвалила свій товар: «Хто в мене раз посмакує, до інших не йде, мене шукає». І справді, біля базарчика продавали холодні пампухи по десятці за штуку. Маленькі, на вигляд не дуже апетитні. Купувати їх не хотілося.

Рибка в’ялена, сушена, копчена і навіть печена

Щодо рибки, то пропонували печену, в’ялену, копчену і сушену. Остання на прилавках з’явилася не так давно. Раніше господині пекли в печі рибу (щоб зробилася подібна до тараньки) тільки для себе чи гостей приватних садиб (пропонували її до пива). Нині ж на базарчиках продають. Кажуть, відпочивальникам подобається, на рівні з бичками це найходовіший товар. Печені карасики цінують від однієї гривні до тридцяти, залежно від величини. Копчені сомики – від 2 гривень до 25. Сушені щучки дорожчі: маленькі – по 20 гривень, більшенькі – по 80. В’ялена щука – в межах 200 гривень.

Шукала на прилавках світязький делікатес – копчений вугор. І таки знайшла. Продавали його по 400 гривень за невеличкий екземпляр. Запевняли, що торгують виключно місцевим крамом, з Польщі вугра не возять. Правда, зізналися, що у «високий туристичний сезон» таки змушені доставляти на продаж вугра з Європи… Він дешевший у ціні, ніж тутешній, та не такий смачний.

Житло від 75 гривень до… 5,6 мільйона!

На житло ціни різні. Вибір величезний. Саме погода посприяла тому, що бази відпочинку напівпорожні. Якщо кожні кілька днів йде дощ, вода не встигає прогрітися, то не кожен і хоче платити дарма за нічліг. Найдешевший варіант, який мені вдалося знайти на останню декаду липня, – 75 гривень з особи (торік було 120). Це дерев’яна старенька хижка без зручностей, далеко від озера. Середня ціна по селу Світязь – 120 гривень без зручностей, і від 200 – з мінімальним кофмортом. Кращі номери в котеджах у селах, що розкидані на берегах озера, Світязь, Пульмо та Мельники, а також урочище Гряда, – від 500 гривень за добу. Гостювання лише на вихідні (дві ночі, з п’ятниці по неділю), як правило, обійдеться на відсотків 20 дорожче.

Орендувати цілий будинок можна зараз в середньому за 60−70 умовних одиниць за добу (торік було в межах сотні). Це – садиби з парковкою, Wi-Fi, боулінгом, джакузі та іншим шиком. Як маєте бажання придбати щось на берегах Світязя у власність, тут кілька будиночків виставлено на продаж. Ціни від 1,6 до… 5,6 мільйона гривень! Земельні ділянки теж у різну ціну – від кількох десятків до кількох сотень тисяч гривень.

Користується попитом житло і за 35 кілометрів від Шацька – у Любомлі та Ягодині. Тут теж приймають «світязьких» відпочивальників. Умови – кращі, ціни – дешевші. Люди самі добираються до Шацьких озер туди-назад, як правило, власним транспортом.

Порівняно з останніми роками на берегах Світязя побільшало атракцій для відпочивальників. Пропонують різноманітні екскурсії – як територією національного природного заповідника, так і далі по Волині, а то й за кордон, зокрема у Брест. Хтось хоче насолоджуватися архітектурними пам’ятками краю, хтось – побачити волинські духовні святині. Для любителів спортивного відпочинку організовують пішохідні та веломаршрути. В окремих базах відпочинку за оренду велосипедів навіть не стягують плату.

Та наразі погода не дуже сприяє відпочинку на Світязі. Якщо торік лише на День Конституції на плесах цього найглибшого озера в Україні побувало майже 50 тисяч осіб, то у нинішньому, якщо погода не поверне на спеку, переживають місцеві, за все літо до цієї цифри кількість відпочивальників може і не дотягнути…