На чому «робить податки» Шацький район

08 Липня 2017, 13:22
1936

24 озера, національний парк, три річки, мальовничі ландшафти, риба, ягоди – усі ці природні принади у Шацькому районі дають місцевим можливість заробити у сезон гроші, а туристам – оздоровитися та відпочити.

Якщо у 2014 році сюди приїздило близько 80 тисяч людей, то торік говорили про 200 тисяч відпочивальників. Аби податки від заробітків осідали в районі та приносили користь для краю, за ініціативи голови Шацької районної ради, укропівця Сергія Карпука та за підтримки депутатського корпусу створили спеціальну тимчасову комісію. Вона діє вже другий рік поспіль та має успіхи. Адже після роз’яснювальної роботи чимало підприємців погоджуються зареєструватися у районі, легалізувати найманих працівників, а отже – сплачувати податки до місцевої казни, - пишеть Волинські новини.

НА ШАЦЬКІ – ТОРГУВАТИ

Сезон на Шацьких озерах залежить від погодних умов. Найбільше відпочивальників припадає на липень-серпень, хоча за спекотного літа тут приймають сонячні ванни й у травні. А в пансіонатах дихати свіжим повітрям, рибалити можна чи не цілий рік. Піщаний пологий берег Світязя особливо люблять родини з маленькими дітьми. Тому й не дивно, що більш як 95% місцевого населення намагається заробити у сезон саме на туристах. Хтось ягоду збирає, хтось житло здає, хтось торгує чи пече знамениті пончики.

Олена з Нововолинська на озерах відпочиває вже кілька днів. Загалом задоволена, вода тепла та чиста, ціни – помірні. Житло винаймає за 100 гривень, хоча є і куди дорожчі бази та кімнати у приватному секторі.

16-річна Людмила приїхала з Любомльського району до Світязю не відпочивати, а на роботу. Вона торгує сувеніркою в ятці неподалік берега. Хоче заробити влітку, а потім вступати до медичного коледжу в Луцьку. Торгівля починається з самого ранку і триває до пізнього вечора. Дівчина каже, що має договір на роботу з підприємцем та все оформлено офіційно. Поки що покупців небагато, беруть переважно кухонне начиння з дерева, кружки з надписами, дивакуваті сувеніри. Намети та контейнери з подібною продукцією тут уздовж всієї берегової лінії.


Із загальної картини впадають у вічі товари заїжджих продавців із Закарпаття. Вони привозять хутряний одяг, капці, килимки. До спілкування не надто охочі, переконують, що всі документи для торгівлі мають, утім довести якість продукції документально не можуть.


Таких заїжджих торговців на Світязі – більшість. Місцеві кажуть, що саме із Шацького району продавців – лише кожен четвертий. А всі інші зареєстровані підприємцями в інших районах або в інших областях. Якщо для туриста це не має значення, то для місцевого бюджету важливо, адже частина податків таким чином осідає не на місці.

Пані Світлана торгує на Світязі з 2007 року. Вона місцева і каже, що кількість заїжджих підприємців протягом останніх років помітно збільшилася.


«Конкурувати важко, бо вони працюють цілий рік, мають більше товару, їм дістаються найкращі місця для торгівлі. Найбільше заїжджих із Закарпаття. Фактично, лише кожен четвертий тут із Волині. Ми продаємо різні косметичні засоби, іграшки, надувні кола, маски... Ось чорниця, самі збираємо. Цього року важко, бо ягід дуже мало через холодну весну», – показує пані Світлана на чорні ягідки.


БАТОГИ ТА ПРЯНИКИ

Щоб порозумітися з місцевими підприємцями та збільшити кількість податків, Шацька райрада створила тимчасову контрольну комісію. До її складу увійшли місцеві депутати, представники фіскальних органів, виконавчої влади, інспекції управління Держпраці, місцевого центру зайнятості. З підприємцями, які мали неоформлених працівників чи торгували без дозволів, вели роз’яснювальну роботу. Як наслідок, у чотири-п’ять разів збільшилася кількість податкових надходжень.

Наталія Новікова.

Те, що діяльність комісії дала гарні результати, підтверджує заступник начальника Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області – начальник Шацького відділення Світлана Сулік. Адже підприємці, які торік торгували без ліцензій, дозволів, легалізовують свою діяльність, реєструють найманих осіб. Питання є з легалізацією здавання житла у приватному секторі, втім усі одразу проблеми розв’язати не так і просто. Адже для цього потрібно в першу чергу створити відповідне правове поле.

Щодо торгівлі тут прості та зрозумілі правила гри. Аби продавати, кажуть підприємці, потрібно звернутися до місцевої сільради, надати потрібні документи, заплатити збір та отримати дозвіл. Однак законно працювати погоджуються не всі. Наприклад, під час виїзду комісії у кафе «Лайм», що в самому селі Світязь, не знайшлося на місці ані документів на землю, ані на торгівлю, та й договорів з найманими працівниками не надали. А тут два майданчики під кафе. Фіскальний чек, який надали на прохання відвідувача, був першим за увесь день, хоча вже була 15 година. Чи законно працює заклад, з’ясують компетентні органи.

«Торік ми роз’яснювали, а цього року будемо більш конкретно працювати. Якщо ж ідеться про неплатників податків, то інформацію будемо передавати у відповідні органи, інспекцію праці, департамент акцизного збору. Торік був період роз’яснень, а цей рік має стати роком практичної роботи і збору грошей у бюджет громади», – каже Світлана Сулік.

Ці кошти потрібні, аби у тому числі покращувати інфраструктуру для місцевих та гостей. Що ліпші будуть умови – то більше туристів відвідуватиме озера, рекомендуватиме їх друзям, а отже, місцеві матимуть змогу заробляти.

Є проекти, які потребують масштабних грошових інвестицій. Наприклад, йдеться про проведення каналізації у селах Шацького району. На території Світязької сільської ради каналізації немає, користуються вигрібними ямами. Нечистоти вивозять до полігону, що на території району, або до Любомльського району.

«Свого часу побудували приміщення, де мали бути очисні споруди. Втім на цьому все і завершилося. На сьогодні потрібні чималі інвестиції, аби каналізувати Світязь. Нині каналізація є лише в урочищі Гряда і частині Шацька, що біля озер. У кінці 2015 року було завершено проект у рамках транскордонної співпраці Польщі, Білорусі та України. Залучено кошти саме для каналізування Шацька. Зараз подано проект для каналізування сіл Світязь, Пульмо, Мельники, Гаївка. Цей проект пройшов перший тур, готують документи. Орієнтовно з бюджету очікуємо 150 мільйонів гривень, які буде скеровано на каналізування сіл», – зазначає Сергій Карпук. Якщо все вдасться, то роботи завершать до 2021 року.

ЗА В’ЇЗД – ОКРЕМА ПЛАТА

Чимало туристів, які їдуть до Шацька з боку Луцька, помітили екологічний пост. Ті, хто зупиняється біля нього, сплачують кошти за в’їзд до Шацького національного парку. Наприклад, з легкового авто – 20 гривень та додатково по 5 гривень за кожен день перебування на території парку з людини. Розцінки встановлює сам парк своїм наказом, тобто локальним документом, але це питання все ж таки потребує врегулювання на законодавчому рівні. Варто було би встановити термінал і з боку села Піща, адже саме звідси їдуть туристи з Білорусі. Кошти збирають інспектори парку. За оплату мають видати чек. Свого часу з ними працювала міліція, тож автомобілісти не ігнорували пост, а зараз не всі зупиняються.

«Кошти, які збирають на посту, йдуть на благоустрій рекреаційних пунктів, які є на території національного парку, прибирання території, пляжів, вивіз сміття. З кожним роком туристів стає більше, тому зростають затрати, аби облагороджувати і прибирати території, де відпочивають туристи», – пояснює директор Шацького національного парку Віталій Цвид.

Торік зібрали близько 200 тисяч гривень. На стільки ж сподіваються цього року, а до процесу планують залучити працівників поліції.

***

У день підготовки матеріалу на Шацьких озерах яскраве сонце та тихі плеса тішили сотні туристів. Уже за два-три місяці місцеві водойми стануть порожніми, сезон тут триває недовго. Гроші, а отже й податки, тут чи не в буквальному сенсі лежать під ногами. Потрібно лише не лінуватися їх заробляти, аби чекати на холодну зиму не з порожніми кишенями.

Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024