Гула велика машинерія: чим у промкомбінаті займалася медична працівниця

24 Грудня 2020, 10:01
4592

Сьогоднішньою героїнею статті є шачанка Надія Яківна Пех. Вона  присвятила медичній справі 32 роки свого життя і твердо впевнена, що не помилилась з вибором улюбленої професії. Надія Яківна  розповіла читачам районної газети про роботу медичної працівниці на великому промисловому підприємстві.

Після закінчення Любомльського медичного училища в 1971 році Надія Пех була направлена на роботу в санаторій «Лісова пісня», який на той час лише розпочинав свою діяльність. Спершу працювала в реєстратурі, а згодом —  маніпуляційною та черговою медсестрою оздоровчого закладу.

За сімейними обставинами у 1980 році жінка влаштувалася на роботу до Шацького промислового комбінату завідувачкою здоровпункту на час декретної відпустки Тамари Іванівна Золотової. Згодом чисельність працівників збільшилася майже до тисячі й, відповідно, зросла потреба ще в одній медичній працівниці. Отак випала нагода й надалі виконувати свої обов’язки.

Мабуть, багато людей також пам’ятають досвідчену спеціалістку Антоніну Василівну Римшу, яка згодом замінила першу працівницю. Вона мала чималий досвід роботи у медичній сфері, а також була чуйною, доброзичливою людиною. 

Хороший колектив, суворий і водночас турботливий директор Іван Якимович Ковальчук, надихали на плідну працю. Як добрий господарник, він дбав про рідне підприємство та людей. На роботу і з роботи працівників  довозили автобусом, адже були відкриті  філії цехів й в інших населених пунктах району: Згоранах, Полапах, Пульмі, Забужжі, а також в місті Любомль. Виділялось достатньо коштів на закупівлю медикаментів для безкоштовного обслуговування працівників. В кожному цеху промкомбінату та філіях були аптечки першої невідкладної допомоги, які  щотижня поповнювались усім необхідним. А трохи пізніше навіть відкрився аптечний кіоск, де можна було придбати ліки особисто для себе і не затрачати час на похід до селищної аптеки.

2

 

-В мої обов’язки входило проведення медичних оглядів працівників, виконання призначень лікарів та надання першої медичної допомоги. У разі виникнення складних випадків, потерпілих направляла до певного спеціаліста Шацької лікарні. Окремої уваги потребували водії різних видів транспорту, адже перед виїздом на пункти призначення, слід було провести їх ретельний огляд та визначити придатність до кермування. Зокрема, кожного ранку  відслідковувала показники кров’яного тиску шоферів. Було й таке, що декілька місяців проводила фізичну зарядку для робітниць, які працювали, сидячи на одному місці.

Для виявлення і запобігання різних хвороб проводила бесіди індивідуального та групового характеру, а раз у рік здійснювала медичний профілактичний огляд. Аби покращити здоров’я і контроль правильного харчування, була відкрита робоча їдальня, - розповідає Надія Яківна.  

Не менше дбав про розвиток підприємства та добробут працівників наступний керівник Володимир Олексійович Гінайло. За його ініціативи у приміщенні старої контори відкрився профілакторій. Також збільшилася кількість медичних кабінетів: терапевтичний (лікар Олександр Івашко), стоматологічний (спершу Григорій Демчунь, а згодом —  Валерій Сергієвич). Окремо функціонували маніпуляційний, перев’язувальний, а ще  —  фізкабінет, для якого було закуплено багато спеціального медобладнання. Тож за призначенням лікарів кожен представник підприємства мав змогу пройти курс індивідуального лікування. Протягом робочого дня можна було зняти тяжке фізичне навантаження у кімнаті для відпочинку, стіни якої прикрашав художній  розпис.

3

Для відпочинку та дозвілля проводили святкові заходи. Їх окрасою були виступи хору у гарному концертному одязі, закупленому підприємством. До складу хористів входила й пані Надія з чоловіком Анатолієм. Під час районних масових заходів колектив промислового комбінату вирізнялися серед інших не лише через активність та масовість, а музичний супровід духового оркестру.

Літа летять, летять нестримно. 
Літа не вернуться назад,
Хоч є що нам усім згадати
Про Шацький наш промкомбінат.

-Але час не стоїть на місці і у життя приходять усілякі зміни. Рідне підприємство почало поступово занепадати. На зміну одним керівникам приходили інші. Спочатку закривали малі цехи, згодом  великі, а працівників скорочували. Не стало й нашого профілакторію, де пропрацювала 16 років. Тепер я пенсіонерка і вільний час проводжу у домашній сімейній атмосфері, клопочуся на власному господарстві, а коли приходить натхнення —  пишу вірші на різну тематику, у яких пригадую й своє минуле, - завершила розмову Надія Пех. 

Людмила Максимчук

У лісі біля Венського

Дуб із сосною у лісі зрослися
Своїми гілочками вони обнялися.
Навіки з’єднались, разом підростали,
Коріньми сплелися і рідними стали.

Хто йде і хто їде, всі ними милуються,
Як дуб із сосною у лісі цілуються.
Скільки дуб листя на землю скидає,
Скільки літ у парі -
ніхто і не знає.

Сосна біля нього струнка і зелена.
Тим і щаслива, що в нього єдина.
Хоч в лісі багато дерев ще росте,
А пари такої не знайдеш ніде.

3


 

 

Коментар
29/03/2024 Четвер
28.03.2024