Децентралізація: які повноваження матимуть районні ради

24 Листопада 2020, 16:58
3283

Як відомо, на Волині з 16 «зробили» чотири райони: Луцький, Ковельський, Камінь-Каширський та Володимир-Волинський. Разом вони налічують 54 громади. 

Які матимуть повноваження районні ради розповіла експертка з децентралізації, кандидатка економічних наук та доцентка Луцького національного технічного університету Оксана Урбан, - пише «Конкурент».

Завдяки реформі децентралізації районні органи влади перестануть бути «серйозними» гравцями на полі «управління громадами», оскільки новостворені ОТГ забирають у них більшість фінансових ресурсів. 

Відповідно до змін до Бюджетного кодексу, районну казну наповнюватимуть:

  • Податок на прибуток комунальних підприємств;
  • Плата за ліцензії, що видаються РДА;
  • Орендна плата за комунальну власність;
  • Плата за розміщення тимчасово вільних коштів;
  • Частина чистого прибутку комунальних підпримєств;
  • Інші доходи.

Якщо порівнювати з сучасним станом справ, то райони втратять: 

  • ПДФО (60%);
  • Рентну плату за ліс (37%);
  • Рентну плату за нафту і газ (2%); 
  • Орендна плата за водні об’єкти, які перебувають у користування РДА (100%);
  • Плата за адміністративні послуги (100%);
  • Адміністративні штрафи та штрафні санкції (100%).


 

«А якщо нема грошей, то відсутні й повноваження», – каже Оксана Урбан. 

Вона зазначає, що районні ради існуватимуть як посередники, які даватимуть рекомендації, але не робитимуть резолюцій щодо діяльності:

«Вони слідкуватимуть за доцільністю роботи громад. Чи все відбувається у межах чинного законодавства. Використовуючи метод аналогії, я люблю казати, що раніше райони виступали в якості батьків неповнолітніх дітей. 

Раніше сільради були фінансово залежними і районні ради постійно диктували умови, оскільки вони керували грошима та мали таку можливість. Тепер вони будуть у якості батьків дорослих дітей, які самостійно ухвалюватимуть власні рішення. А вони зможуть виступати у якості радників». 

Науковиця вбачає цікаві можливості співпраці між райрадами та громадами у формі міжмуніципального співробітництва. Наприклад, задля утримання комунальних закладів.

«Якщо фінансування буде недостатнім, але існуватиме потреба в громад, щоб ці комунальні заклади функціонували, то на основі договорів про міжмуніципальне співробітництво можна організувати спільну роботу», –  зауважила вона.

Також майже не залишиться повноважень і в РДА. Поки що вони продовжують існувати та будуть надавати дорадницькі послуги. Коли ж у районних радах буде створено виконавчі комітети, то потреба в їхньому існуванні взагалі відпаде. 

Разом із цим відкритим залишається питання функціонування закладів охорони здоров’я. Зі слів Оксани Урбан, сьогодні чітко відповісти на це не можна, оскільки існує декілька версій, які різняться між собою. 

«Логічним є наступне: обласні лікарні, які надаватимуть якісну ургентну допомогу. Вони проводитимуть більшу кількість операцій. А районні повинні будуть поступово трансформуватися в первинні центри медико-санітарної допомоги або ж у реабілітаційні центри, які займатимуться відновленням стану пацієнтів після операційного втручання. 

Але це ідея на більш далеку перспективу. Загалом функціонування ЦРЛ напряму залежатиме від того, яким чином відбуватиметься медична реформа та які будуть потреби», – резюмувала експертка. 

Коментар
19/03/2024 Понеділок
18.03.2024
17.03.2024