95-річна ювілярка з Острів'я сама садить городину, пече паску і допомагає внукам

27 Травня 2017, 22:25

3518

19 травня відсвяткувала свій 95-й рік народження найстаріша жителька села Острів’я, солдатська вдова - Бакун Олена Улянівна.

Про своє довге життя баба Оленка (її так називають в селі) каже: «Людина всяку біду переживе і витримає, а от розкоші – ні», – розповідає про поважну землячку Валентина Карамач, завідуюча клубу села Острів'я.

Народилася Олена Улянівна в селі Затишшя. В 17 років вийшла заміж за Бакуна Федора Аврамовича. Має двох синів: в 1941 році народився Станіслав, в 1943-му - Василь.

Щасливе подружнє життя було коротким, його обірвала страшна війна. В 1944 році її коханого Федора забрали на фронт, а в квітні 1945 року прийшла похоронка, яку Олена Улянівна і досі тримає коло себе. Було їй тоді лише 23 роки, жити вже не хотілося, але дивлячись на синочків, мусила піднімати їх на ноги.

Тяжким було життя вдови без чоловіка: падіж худоби, пожежа в хаті, виснажлива робота в колгоспі.

Приваблива, охайна та працьовита жінка подобалася багатьом женихам, але всім відмовляла навідріз. Безмежно любила свого Федора, не могла зрівняти його ні з ким. Але, як каже баба Оленка лагідною сільською говіркою: «На долю нещаслива, але багата на внуків». А їх у неї 6, а правнуків аж 17.

Дивуєшся цій людині: пережила стільки бід, але не втратила любові до людей, до життя, якому радіє щодня. Завжди усміхнена, лагідна, з чудовою пам’яттю, не втратила почуття гумору, спритності рук, любові до праці.

В свій поважний вік вона ще сама садить городину, поле, копає картоплю, пече паску і ще внукам допомагає. Олена Улянівна регулярно ходить до церкви, молиться за здоров’я рідних, за упокій свого Федора, щоб було йому Царство Небесне, в якому мріє з ним зустрітися.

Ювілярка завжди є прикладом життєлюбності, оптимізму, працьовитості для молодих. Бабу Олену всі люблять, тому в день народження сердечно вітали ювілярку діти, внуки, сусіди, представники районної та місцевої влади. Зворушили до сліз Олену Улянівну пісні, подаровані їй фольклорним колективом «Острів’яночка», особливо пісня «Зозуле, накуй мені літ», яка написана ніби для неї.

Тож нехай ще і в 100 років радістю світяться її очі, квітне усмішка на устах, живе мир і добро в душі цієї чудової жінки.