Пам’ять про Мельниківську трагедію 1939 року об'єднала два народи

28 вересня 1939 року поблизу села Мельники розгорнулися трагічні та криваві події: у нерівному бою з червоними окупантами загинули 26 офіцерів та солдат Війська Польського і Корпусу охорони пограниччя.

В пам'ять про ці криваві події в історії двох регіонів у Мельниках п'ять років тому започаткували українсько-польську акцію «Дорога миру», пише газета «Новий погляд+».

Відбувається вона з ініціативи ГО «Форум українських журналістів» у Волинській області (голова правління Володимир Данилюк, редактор газети «Волинська правда») і люблінської ГО «Srodowiskohufiecpracy» (комендант Яцек Бури) за підтримки Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку (консул Славомір Місяк). Разом із консулом на кладовище в село Мельники, де перепоховані рештки тіл загиблих польських прикордонників, приїхали віддати шану загиблим польським воякам голова Волинської обласної ради Ірина Вахович, перший заступник голови Волинської ОДА Сергій Мовенко, виконувач обов’язків голови Луцької міськради Григорій Пустовіт.

Долучились до акції голова Шацької районної ради Сергій Карпук, перший заступник голови Шацької РДА Володимир Самусєв, виконуюча обов’язки голови Шацької ОТГ Людмила Цевух. Варто відзначити, що до проведення акції щороку долучається все більша й більша кількість людей. От і цього разу в ньому взяли участь і студенти факультету філології та журналістики ВНУ імені Лесі Українки, які приїхали з м. Луцька разом із деканом Лілією Лавринович та очільницею відділення польської філології Юлією Васейко.

Славомір Місяк подякував усім, хто щороку долучається до акції пам’яті, та подякував за допомогу в організації виконуючій обов'язки голови Шацької ОТГ Людмилі Цевух, депутату районної ради та сподвижнику заснування заходу – Сергієві Сидоруку та директору клубу села Мельники Федору Гіричу.

2

1

Голова Волинської обласної ради Ірина Вахович, вітаючи українців та поляків, відзначила, що зважаючи на криваві події минулого, в майбутньому свідомі політики зуміють поставити мир та життя людей вище геополітичних принципів. Вона також подякувала полякам за тісну співпрацю, та висловила сподівання, що спільна історія дасть новий поштовх для розвитку обох територій.

Віце-маршалок Люблінського воєводства Збігнєв Войцеховський подякував жителям та владі Шаччини за те, що зберігають пам’ять про трагічні події 1939 року, організовують таку важливу для польського народу акцію пам’яті, адже тільки примирення обох народів дає надію на те, що такі події стануть уроком для майбутніх поколінь політиків. Адже сила народів – у єдності.

2

2

Біля монумента, де стояла почесна варта з числа прикордонників двох країн – відділу прикордонної служби «Світязь» Луцького прикордонного загону на чолі з Сергієм Більовським та начальником Луцького прикордонного загону Олегом Вовком, та Надбужанського відділу Прикордонної варти РП під командуванням майора Пьотра Тивонюка, відбулася панахида. Відслужили її Генеральний вікарій Луцької дієцезії РКЦ Ян Бурас, єпископ Володимир-Волинський і Турійський (ПЦУ), отець Матфей разом зі священниками ПЦУ, настоятелями храмів Шацького району, та отець Василь Хомич із Свято-Аннівського храму УПЦ с. Мельники.

«Долі українців та поляків вирішувалися у високих кабінетах не Польщі та України, а Москви та Берліна. Імперії ділили цю землю завжди, а ми завжди були жертвами великих геополітичних планів. Ніхто не питався у простого народу, яку владу він хоче бачити на цих землях. На жаль, подібні приклади ми бачимо й сьогодні, як у високих кабінетах Московії вирішується доля не тільки України, а й інших сусідніх народів. Я закликаю до пам’яті і молитви, бо той, хто бере підручник з історії в руки, ніколи не буде казати тих речей, які будуть направлені проти українців чи поляків», - відзначив у зверненні до учасників акції єпископ Матфей.

1

Після молитви до могил польських прикордонників учасники заходу поклали вінки та квіти, віддавши шану їхньому патріотизму та героїзму.

Після молебню українці та поляки взяли участь у традиційному забігу на символічну дистанцію – 1939 метрів (стартували учасники забігу від кладовища, а фінішували – біля Свято-Аннівського храму). А вже потім перейшли до іншої акції – спільно висадили дерева та кущі у парку біля клубу села Мельники (посадковим матеріалом забезпечили ДП «Шацьке УДЛГ» та Шацький фаховий лісовий коледж, директор якого Ігор Жмурко також долучився до заходу).

1

У клубі села Мельники відбулося нагородження переможців забігу, а також найстаршого та наймолодшого її учасника. На жаль, у зв'язку з карантинними обмеженнями у забігу не змогли взяти участь польська молодь, тому цього року нагороди дісталися тільки українським прикордонникам та жителям села Мельники.

Перше місце в забігові виграв військовослужбовець ВПС «Піща» Давид Нічепас, другим дістався фінішу представник ВПС «Світязь» Степан Ващук, третім – учень місцевої школи Іван Пилипчук. Крім того, цінні подарунки від оргкомітету отримали найстарший і наймолодший учасники – учитель школи Юрій Дударчук та його син, школяр Іван Дударчук, а для забезпечення безпеки пересування дітей вечірніми вулицями Генконсульство подарувало світловідбивні стрічки.

Опісля відбулося вручення подяк від імені співорганізаторів міжнародної акції «Дорога до миру» – генконсула Славоміра Місяка, консула Терези Хрущ та голови правління ФУЖ Володимира Данилюка. Їх вручили депутатові Шацької ОТГ, завідувачу клубу с. Мельники Федорові Гіричу, вчителеві фізичного виховання НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – дитячий садок» Юрієві Дударчуку, лісничому Мельниківського лісництва Шацького НПП Михайлові Ковальчуку, депутатові Шацької райради Сергієві Сидоруку та в. о. голови Шацької ОТГ Людмилі Цевух.

Також зі сцени вітали учасників міжнародного заходу очільниці партнерських делегацій із Польщі Дорота Юрковська («FundaciaNiepodległośс») та представниця Люблінського товариства «Ochotnicze Hufce Pracy» Анна Нєвядома, посланець столичного Центру політичних студій «Доктрина» Анатолій Курносов і голова облосередку Всеукраїнського товариства «Меморіал» імені Василя Стуса Олександр Жук, котрий подякував усім організаторам за таку акцію, яка вже стала традиційною та покликана з року в рік зміцнювати українсько-польські стосунки. Він же подарував шкільній бібліотеці книги, в якій згадується українсько-польська трагедія та події під селом Мельники. 

«Слава Україні! Слава Польщі!», – такими словами завершилося міжнародне дійство, котре стало доброю традицією та щороку збирає все більше учасників.

1

1

1

1

2

1

1

1

1

1

1

1

2

1

1

2

1

1

1

1

1

1

1

1

Віта ШЕПЕЛЯ