Смоляри- Світязькі: фотовраження
-
-
>
-
>
-
>
8258
Село Смоляри- Світязькі має свою давню історію. Звісно, порівняно з іншими населеними пунктами району, його можна назвати молодим, бо засноване приблизно 250-270 років тому, це 1725-1750 роки.
Територія, де тепер знаходиться село Смоляри-Світязькі, колись була вкрита густим сосновим лісом і непрохідними болотами. Місцеві жителі, які переселились сюди із села Світязь, були першими переселенцями – це Мартин, Сухар, Писарчук, Бортник. Землі, де вони оселились, і нині носять назви: Мартинівщина, Сухарове, Писареве, Бортнове. Мабуть, переселенців із Світязя привабили великі соснові ліси. Можливо, це були втікачі, які шукали кращого життя, а непрохідні болота давали їм надійний захист.
Перші жителі добре навчились добувати і переробляти смолу: копали пні сосен і в печах точили смолу. Отож і назва села пішла звідси. В п'яти печах, споруджених у лісі, жителі виготовляли смолу, спирт, мазуту для змазування возів і склеювання бочок, діжок. Так як перші поселенці були з села Світязь, то Смоляри назвали Світязькими. Про те, що в цій місцевості займались видобуванням і переробкою смоли, свідчить те, що за 3 км від Смолярів- Світязьких є Столинські Смоляри і недалеко знаходяться Рогові Смоляри.
Поблизу села є невеличке озерце Прибич, з дна якого тепер видобувають сапропель. Від озера текла річка, яка впадала в Прип'ять, на жаль, нині від неї залишився тільки маленький рівчак. У селі є школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП та два магазини. Окрасою села є православний храм Святого Духа, будівництво якого розпочалось 1999 року. З дзвіниці храму відкриваються неймовірні краєвиди села.
А з будівництвом нового автопереходу в селі Адамчуки місцеві жителі сподіваються на новий розвиток села.
